До новин

Kalouma Holdings не домоглася перегляду рішень судів у спорі, який виграло НАБУ

19 січня, 2022
Резонансні справи
Kalouma Holdings не домоглася перегляду рішень судів у спорі, який виграло НАБУ

22 грудня Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу "Калума Холдінгз Лімітед" (Kalouma Holdings Limited) та залишив без змін ухвалу Північного апеляційного госпсуду, якою цій компанії знову ж таки було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови цього суду.

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» із посиланням на Finbalance.

Вказаною постановою Північного апеляційного госпсуду від 30.06.2021, яку Kalouma Holdings Limited просила переглянути, було задоволено позов Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 29.03.2013, укладений між Дельта Банком і Kalouma Holdings Limited. При цьому 25.08.2021 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Kalouma Holdings Limited та залишив без змін постанову Північного апеляційного госпсуду від 30.06.2021.

Підставою для перегляду згаданих судових рішень Kalouma Holdings Limited називала те, що в 2013-2014 роках НБУ в довідках за результатами перевірок Дельта Банку "офіційно підтвердив відсутність порушень при залученні субординованого боргу від компанії [Kalouma Holdings Limited]". Як запевняла компанія, про це їй стало відомо 03.09.2021 з листа колишнього керівника Дельта Банку, до якого були додані вказані довідки НБУ.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 зазначив, що під час розгляду справи НБУ звертав увагу, що на момент проведення перевірок у 2013-2014 роках "йому не було відомо про укладання відповідачами оспорюваного договору про відступлення права вимоги" (цитата).

Нагадаємо, за даними НБУ, компанія Kalouma Holding Limited була власником 100% акцій Астра Банку, а її бенефіціаром на 01.01.2015 був Микола Лагун. Водночас за інформацією НБУ, на 01.01.2013 Kalouma Holdings Limited також була власником 47,78% акцій Кредитпромбанку, а бенефіціарами цієї компанії тоді значилися Cargill, ЄБРР та ще 26 структур (серед яких ЗМІ називали в т.ч. Raiffeisen, Fortis, BNP Paribas, Commerzbank).

Згідно з судовими матеріалами, детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №52016000000000119 від 27.04.2016 за фактом розтрати рефінансування Нацбанку шляхом надання Дельта Банком коштів у заставу для Meinl Bank AG (Австрія) за зобов`язаннями компанії Silisten Trading Limited та подальшого їх перерахування іншим компаніям та приватним особам.

Як зазначається, 22.10.2012 між Дельта Банком (заставодавець) і Meinl Bank AG (кредитор/заставодержатель) було укладено договір застави та зберігання для відкриття кредитної лінії компанії Silisten Tradings Limited (позичальник) на суму 50 млн дол. Так, Дельта Банк надав для Meinl Bank AG грошові кошти, розміщені Дельта Банком на кореспондентському рахунку в Meinl Bank AG, на суму до 95 млн дол у заставу за зобов`язаннями Silisten Tradings Limited.

Тобто в разі невиконання компанією Silisten Tradings Limited боргових зобов`язань перед Meinl Bank AG, Meinl Bank AG мав списати заставні кошти з коррахунку Дельта Банку, а Дельта Банк у результаті отримував кредиторські права вимоги до Silisten Tradings Limited.

22.10.2012 між Silisten Tradings Limited (позичальник) та Meinl Bank AG (кредитор) було укладено кредитний договір на суму позики до 110 млн дол.

22.10.2012 між Meinl Bank AG (кредитор) і Дельта Банком (отримувач) було укладено угоду про передачу прав, згідно з якою кредитор передає отримувачу переуступку усіх заставних прав Meinl Bank AG перед компанією Silisten Tradings Limited (позичальник), сума кредиту - 50 млн дол.

21.03.2013 між Дельта Банком (банк-боржник) та компанією "Калума Холдінгз Лімітед" (інвестор) було укладено договір №1 про залучення коштів на умовах субординованого боргу в розмірі 96,67 млн дол.

28.03.2013 "Калума Холдінгз Лімітед" перерахувала ці кошти на рахунок Дельта Банку.

29.03.2013 між Дельта Банком і Kalouma Holdings Limited був укладений договір відступлення права вимоги, що є предметом позову у цій судовій справі (№910/30/19).

Згідно з умовами цієї угоди, компанія "Калума Холдінгз Лімітед" мала набути від Дельта Банку права вимоги до Silisten Tradings Limited в разі списання з коррахунку Дельта Банку в Meinl Bank AG коштів, які були надані Дельта Банком для Meinl Bank AG як забезпечення боргових зобов`язань Silisten Tradings Limited. При цьому "Калума Холдінгз Лімітед" втрачала право вимоги до Дельта Банку за субборгом на відповідну суму (при цьому Дельта Банком у контексті субборгу ставав одночасно і кредитором, і боржником).

12.04.2013 Комісія з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ прийняла рішення №208 про надання дозволу на врахування в капіталі Дельта Банку субординованого боргу, залученого банком у "Калума Холдінгз Лімітед", у сумі 96,67 млн дол на термін до 21.03.2023.

Як було встановлено судами, компанія Silisten Trading Limited не виконала боргові зобов`язання перед Meinl Bank AG, у зв`язку з чим 19.01.2015 були списані кошти Дельта Банку (як заставодавця) в сумі 87,3 млн дол з його (Дельта Банку) рахунку в Meinl Bank AG. Внаслідок цього Дельта Банк отримав права вимоги Meinl Bank AG до Silisten Trading Limited.

У цей же день (19.01.2015) набув чинності договір відступлення права вимоги (від 29.03.2013), який був укладений між Дельта Банком і Kalouma Holdings Limited. Як наслідок Kalouma Holdings Limited втратила право вимоги до Дельта Банку на таку ж суму за договором №1 (про залучення субординованого боргу). Взамін Kalouma Holdings Limited отримала право вимоги до компанії Silisten Trading Limited.

02.11.2015 Kalouma Holdings Limited звернулася до ліквідатора Дельта Банку з кредиторською вимогою, в якій просила визнати компанію кредитором Дельта Банку, в т.ч. за договором №1 про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 21.03.2013 (на 96,67 млн дол + 2,1 млн дол нарахованих відсотків).

У ході судового процесу НАБУ стверджувало, що оспорюваний договір відступлення права вимоги від 29.03.2013 був укладений з порушенням вимог Цивільного кодексу, Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою правління НБУ від 28.08.2001 №368, та не відповідає положенням Господарського кодексу, "оскільки суперечить економічним інтересам держави, спрямований на підрив стабільності банківської системи, у зв`язку з чим звернулося з цим позовом до суду про визнання такого договору недійсним" (цитата).

При цьому Верховний Суд у постанові від 25.08.2021 з цього приводу зазначив таке:

"Відповідно до статті 606 ЦК України зобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі має місце у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної у законі підстави зобов`язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки.

З наведеного вбачається, що укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги призвело до заміни кредитора за договором субординованого боргу з Компанії «Калума Холдінгз Лімітед» на ПАТ «Дельта банк», в той час як боржником за договором субординованого боргу є та ж сама особа - ПАТ «Дельта банк».

Але, відповідно до приписів статей 509, 510, 1046 ЦК України вимагається наявність у зобов`язанні за договором позики двох різних сторін: позикодавця (кредитора) та позичальника (боржника).

Внаслідок вчинення правочину з заміни кредитора у зобов`язанні не відбувається припинення зобов`язання на підставі 606 ЦК України.

В абзаці другому п. 3.16 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні визначено, що заміна Інвестора полягає в переході прав та обов`язків до нового Інвестора на підставі укладеного договору про відступлення первісним Інвестором права вимоги за угодою (договором) новому Інвестору або внаслідок правонаступництва чи спадкоємства тощо.

При цьому, Національним банком України в Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні розмежовано поняття «банк-боржник» та «інвестор».

Так, у пункті 1.1 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні визначено, що інвестором можуть бути юридичні і фізичні особи як резиденти, так і нерезиденти.

Отже, банк-боржник не може виступати за договором субординованого боргу одночасно інвестором та боржником.

З огляду на вищевикладене, договір відступлення права вимоги суперечить нормам статей 509, 510, 1046 ЦК України.

Крім того, на підставі пункту 3.1 договору відступлення права вимоги, у ПАТ «Дельта Банк» виникли зобов`язання перед Компанією Калума Холдінгз Лімітед зі сплати плати за відступлення права вимоги у сумі 87 294 251,67 доларів США.

Відповідно до пункту 3.9 глави 3 розділу III Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні на період чинності укладеної угоди (до часу погашення облігації) банк-боржник не має права передавати Інвестору (або пов`язаним з ним особам) кошти в будь-якій формі (майно, кредит, будь-які операції з векселями, факторингові послуги, не покриті безумовним забезпеченням гарантії, поруки за кредиторів банку-боржника тощо), крім тих випадків, якщо таке передавання банком-боржником майна або векселів є сплатою процентів за залученими на умовах субординованого боргу коштами та оформлене відповідною угодою.

Також банки можуть здійснювати розрахункові операції з Інвестором (або пов`язаними з ним особами), якщо вони не призводять до кредитування або іншого розміщення коштів у Інвестора (або пов`язаних з ним осіб) або до зустрічних вкладень між банком та Інвестором (або пов`язаними з ним особами).

Кошти, що залучені на умовах субординованого боргу, не можуть бути заставою за кредитами та іншими операціями банку-боржника.

Зарахування зустрічних однорідних вимог за угодою про залучення субординованого боргу не допускається.

Як правильно зазначив апеляційний суд, банк-боржник може здійснювати операції з інвестором у випадку, якщо такі операції не призводять до кредитування інвестора або до зустрічних вкладень між банком-боржником та інвестором. Забороняється здійснювати будь-які операції між банком та інвестором щодо передання інвестору коштів або майна банка, що одночасно призведе до зменшення активів банку.

Проте, матеріали справи свідчать що, незважаючи на встановлену пунктом 3.9 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні заборону, ПАТ «Дельта Банк» та Компанією Калума Холдінгз Лімітед було укладено договір, за яким банк-боржник зобов`язався передати інвестору кошти, які не є відсотками за договором субординованого боргу.

Відповідно до пункту 3.16 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні у разі заміни інвестора банк-боржник зобов`язаний протягом п`яти робочих днів подати пакет документів для отримання дозволу щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу від нового інвестора у порядку, передбаченому цим розділом.

Всупереч вказаній нормі ПАТ «Дельта Банк» не подавало у визначений строк до Національного банку України пакет документів для отримання дозволу щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу.

За наведених обставин, апеляційний суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що дії ПАТ «Дельта Банк» щодо заміни нового кредитора у зобов`язанні за договором субординованого боргу вчинялися поза межами контролю НБУ, і як наслідок, держави, що ставить під загрозу стабільність банківської системи України.

Внаслідок укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги ПАТ «Дельта Банк» взяло на себе зобов`язання з оплати на користь Компанії Калума Холдінгз Лімітед плати за відступлення права вимоги та здійснено використання коштів без відома НБУ, чим було порушено інтереси держави і суспільства.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги призвело до заміни інвестора у зобов`язанні за договором субординованого боргу без згоди НБУ та до зарахування зустрічних однорідних вимог, що є недопустимим згідно з п. 5 ч.1 ст. 602 ЦК України, оскільки це передбачено договором та законом.

Укладення договору відступлення права вимоги суперечить вимогам ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228, 602, 1046 ЦК України, пунктам 3.9, 3.16 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні та не відповідає положенням частини першої статті 207 ГК України, а також умовам договору субординованого боргу, порушує економічні інтереси держави та спрямоване на підрив стабільності банківської системи.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 29.03.2013, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та Компанією Калума Холдінгз Лімітед".

Коментарі
Додати коментар