До новин

Рожкова розповіла, у чому проблема з "Михайлівським"

22 червня, 2016
Банкрутство фінустанов
Рожкова розповіла, у чому проблема з "Михайлівським"

В.о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова розповіла про складну ситуацію, що склалася навколо неплатоспроможного банку «Михайлівський».

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на «НВ».

Днями представники НБУ зустрілися з ініціативною групою щодо проблемного банку Михайлівський і пов'язаних з ним фінансових компаній. Люди з болем і гнівом розповідали про те, що не можуть забрати свої гроші, довірені недобросовісному бізнесменові.

Питання визнання операцій, проведених банком напередодні введення тимчасової адміністрації, дійсними або нікчемними зараз перебуває на вивченні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Але вже сьогодні абсолютно очевидно: найбільш незахищеними і, найголовніше, нахабно обдуреними стали вкладники фінансової компанії. І вимоги на кшталт «нехай заберуть з державного бюджету мільярд гривень і віддадуть їх нам» не можуть бути аргументами. Всі рішення ФГВФО будуть прийматися в суворій відповідності до законодавства.

Ситуація з Михайлівським ще раз виявила великі проблеми українського фінансового ринку.

Якби хоч одного з власників збанкрутілих за останні роки банків засудили, можливо, власник банку Михайлівський не наважився б на таку зухвалу і масштабну аферу.

На жаль, незважаючи на понад 300 заяв Нацбанку і Фонду гарантування вкладів на адресу правоохоронних органів, жоден з власників банків-банкрутів так і не був притягнутий до відповідальності. А безкарність, як відомо, породжує вседозволеність. Тому не здивуюся, якщо апетити у аферистів будуть рости. Адже поки що вигідніше не платити борги, а направити частину вкрадених грошей на те, щоб обілити свою репутацію і перекласти вину на чужі плечі - держави, ФГВФО, НБУ. Неважливо чиї, аби самому вийти сухим з води.

Безумовно, і ФГВФО, і Нацбанк будуть наполягати на об'єктивному і максимально прозорому розслідуванні ситуації з банком Михайлівський. До цього питання підключилися і народні депутати, і ми сподіваємося, що така увага громадськості допоможе зрушити розслідування щодо несумлінних банкірів з мертвої точки.

Але вкладникам потрібно чітко пам'ятати, що відповідно до Закону України про систему гарантування виплати з Фонду гарантування вкладів передбачені тільки для приватних осіб, депозити яких в банках не перевищують 200 тисяч гривень.

При цьому, якщо фінансова компанія обслуговується в банку і банк за її дорученням залучає гроші фізосіб, - це не вклади в банк. Це вклади в фінансову компанію. Ну і, звичайно, будь-який договір потрібно уважно читати, перш ніж підписувати. Яким би надійними не видалися банк і його власник, але якщо договір укладається з небанківською фінансовою компанією, потрібно розуміти, що ніяких гарантійних виплат не буде.

Чому взагалі стала можливою така ситуація? На сьогоднішній день в Україні функціонує понад 2000 небанківських фінансових установ, за мінусом страхових компаній і ломбардів - близько 600 з них мають можливість залучати вклади. Хто власники цих компаній? В які активи можуть вкладати такі компанії? Хто контролює їх якість? На підставі якої звітності? Яка відповідальність власників передбачена за банкрутство таких підприємств?

Перелік питань далеко не повний. Відповідь одна - сьогодні всі небанківські фінансові установи працюють в дуже слабкому регуляторному полі. І їх власники з радістю використовують так званий регуляторний арбітраж: операції, які не можуть бути проведені в банках, проводяться в фінансових компаніях.

Скільки є ще таких компаній, пов'язаних з банками, відповісти неможливо. Тому що їх структура власності далека від прозорості.

Як таку проблему вирішують в інших країнах? Досить просто: консолідують нагляд над усіма фінансовими компаніями (банками та небанками) у одного регулятора. Тоді і вимоги до компаній стають подібними, і зв'язок між банками і компаніями - очевидним, і якість активів фінкомпаній, рівень їх ризику можна регулювати.

Тому Національний банк повністю підтримує «спліт» - поділ функцій Нацкомфінпослуг між Нацбанком і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку. Відповідні законопроекти були подані до Верховної Ради ще влітку минулого року. Але досі не тільки не були прийняті парламентом, але навіть не пройшли перше читання.

Як відомо, у сімох няньок дитя без ока. І поточний поділ фінансового ринку між регуляторами це ще раз доводить. Тому ми сподіваємося на якнайшвидше прийняття «спліта», як це зробили в більшості країн світу, включаючи наших сусідів: Польщу та країни Балтики. Тільки в такому випадку Нацбанк зможе побачити повну картину фінансових потоків і своєчасно зупиняти схемні операції.

Коментарі
Додати коментар