Діана Козловська: Арбітражний керуючий – професія для впевненої у своєму професіоналізмі сильної людини

Редакція: Як Ви вважаєте, яка зараз існує репутація у професії арбітражного керуючого?

Діана Козловська: Репутація професії Арбітражного керуючого завжди викликала багато запитань як у професійної спільноти - суддів, адвокатів та юристів, - так і в безпосередніх отримувачів послуг арбітражного керуючого – кредиторів та боржників. У різні роки та на різних етапах формування професії професійна спільнота набувала певного досвіду, трансформувалася разом з прийняттям нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Повільний, але, все ж таки, поступовий рух вперед дозволив з одного боку залишити лави арбітражних керуючих тим, хто вважав для себе це направлення в діяльності випадковим. З іншого боку – ті, хто залишився в професії, певним чином вийшли на належний професійний та етичний рівень, який дозволив суспільству сформувати власну думку про цю професію. Не можу та не маю права стверджувати, що репутація в професії бездоганна. Як і будь яка інша професія, так і окремі її представники час від часу отримують свою порцію критики, як справедливої, так і не дуже. Водночас цей напрямок професійної діяльності нараховує вже майже 19 років і, на мій погляд, за рахунок певної фільтрації, наполегливої праці більшої частини професійної спільноти сприйняття цієї професії значно покращилось у порівнянні з попередніми роками.

Втім, налічуючи трохи більше 1000 арбітражних керуючих, можна впевнено казати про те, що репутація професії в цілому є, насамперед, діловою репутацією осіб, які працюють в цій професії. Тому від кожного з фахівців, які працюють у складному напрямі банкрутства, залежить підтримання належного рівня професійних якостей та здібностей, сумлінність у виконанні своїх професійних обов’язків та, неодмінно, дотримання високих моральних стандартів.

Чи можливо покращити громадську думку про професію? Так чи інакше, грати за одними правилами представників професії змусить Кодекс професійної етики арбітражного керуючого, затвердження якого передбачено з’їздом арбітражних керуючих. Тільки від нас самих залежить, наскільки високою ми поставимо планку професії.

Результатом стане те, що ділова репутація кожного професіонала зі спільноти переконливо доведе професійному середовищу та суспільству те, що професія арбітражного керуючого посіла достойне місце серед інших та виведе її на новий, значно якісніший рівень розвитку.

Редакція: Для кого ця професія? Якими рисами характеру повинен бути наділений арбітражний керуючий? Які перспективи розвитку має ця сфера діяльності в цілому?

Діана Козловська: Наразі ми маємо складну напружену професію, яка одночасно включає в себе обов’язки адвоката, економіста, фахівця з пошуку інвесторів, антикризового керівника, вимагає майже безперервної присутності, перебуває під постійним тиском Міністерства юстиції України як регулятора, правоохоронних органів, які відкривають численні кримінальні провадження у справах про банкрутство, кредиторів, які вимагають погашення заборгованостей, при цьому не вважають за потрібне здійснювати оплату послуг арбітражного керуючого.

Арбітражний керуючий намагається догодити всім, якнайкраще виконати свою роботу для того, щоб суд, який остаточно вирішує долю боржників та кредиторів та ставить «останню крапку», належним чином дав оцінку діям арбітражного керуючого, що призвели до  певного результату в процедурі банкрутства.

З іншого боку, від самого початку і дотепер ця професія не є високооплачуваною. Так, наприклад, стаття 30 Кодексу з процедур банкрутства регламентує розмір, джерела та порядок оплати основної та додаткової винагород арбітражного керуючого. Основна грошова винагорода АК не може становити менш ніж 3 мінімальні заробітні плати. Водночас коло обов‘язків у порівнянні з Законом України «Про відновлення…», наприклад, розпорядника майна - суттєво збільшилось. Згідно зі статтею 45 Кодексу до обов’язків додався зокрема такий, як разом з боржником розробити план санації та подати його на затвердження кредиторам. План санації за своєю сутністю є бізнес-планом для відродження підприємства. В середньому по ринку вартість підготовки бізнес–планів для інвесторів складає 200 тисяч гривень. Але законодавець вирішив, що 12,5 тисячі гривень на місяць є достатньою грошовою винагородою за виконання таких складних обов’язків. Слід також звернути увагу і на те, що розмір грошової винагороди жодної незалежної професійної діяльності, а це наукова, літературна, артистична, художня, освітня, викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів, архітекторів, місіонерів  - законодавством не обмежена, на відміну від діяльності арбітражного керуючого. При цьому, наприклад, викладач може здійснювати свою діяльність будь-де. Натомість арбітражний керуючий повинен мати облаштовану відповідно до вимог контору (офіс).

Тому, аналізуючи стан справ навколо професії, можу зазначити, що арбітражний керуючий – професія для впевненої у собі, у своєму професіоналізмі, сильної людини, яка адекватно витримує стреси (а це суцільний стрес), має мобільність, роки іншої юридичної практики за плечима, досвід представництва у суді. Така людина повинна мати команду, яка допомагає у документообігу, листуванні, звітуванні, усіх тих щоденних діях, які також вимагають певного часу і засобів. Тож, впевнено можу стверджувати, що це професія для дорослих, хоч і, звісно, припускаю виключення. Крок до цієї професії роблять зазвичай ті, хто, пропрацювавши певний час в напрямках супроводження господарської діяльності як юрист або адвокат, визначився з напрямком власної діяльності. Неодноразово казала і про те, що наявність фахової юридичної освіти повинна бути обов’язковою. Якщо додатково є економічна та фінансова освіта – це бінго, звісно, але відсутність базових юридичних soft skills ускладнює роботу АК. А серед цих навичок є те, чому не навчають на економічних факультетах країни: вміння аналізувати обставини справи певним чином, аргументовано переконувати сторони, учасників справи та суд, медіація, вміння виступати перед аудиторією, а в подальшому – в суді передбачати наслідки певних юридичних дій та розвиток тієї чи іншої ситуації та вміння вільно орієнтуватись у великій кількості законодавчих актів, які, зазвичай, супроводжують діяльність АК. Адже не Кодексом єдиним треба оперувати під час цієї діяльності.  Професії абсолютно не потрібно, аби студент, який отримав диплом після трьох років роботи за фахом, отримував свідоцтва та ліцензії для будь-яких додаткових напрямків юридичної діяльності, «бо зможуть стати в нагоді». У цій професії і так достатньо викликів часу.

Час та обставини, що обумовлені, у тому числі прийняттям Кодексу з процедур банкрутства, сподіваюсь, виведуть цей напрямок незалежної професійної діяльності на новий виток. Впевненим досягненням буде те, якщо АК зможуть залишити своє упереджене ставлення до самоврядування та, зібравши всі сили та наполегливість, зможуть скористатися можливістю та створити саморегулівну організацію, яка підвищить рівень впливу професійної спільноти, буде належним захистом для арбітражних керуючих, буде слугувати платформою для вдосконалення фахової діяльності, створить та буде підтримувати високі етичні стандарти в професії.