Артур Мегеря: ВРУ внесла важливі зміни до Кодексу України з процедур банкрутсва

20 березня 2023 року Верховна Рада України ухвалила зміни до Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема було схвалено законопроект №4409, який було прийнято за основу ще в червні 2021 року.

27.03.2023 року Закон було передано на підпис Президенту України, тому найближчим часом запрацюють зміни внесені до законодавства про банкрутство.

Серед основних та ключових нововведень, які будуть діяти після набрання чинності вказаним Законом, можна виокремити наступні:

1. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство, стороною в яких є боржник, будуть розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказані зміни очевидно направлені на прискорення строків розгляду справ про банкрутство, натомість ефективність таких змін можна буде оцінити виключно на практиці, адже деякі спори потребують детального аналізу, дослідження значеного об’єму доказів, обов’язкової участі сторін в судових засіданнях, що не може бути реалізовано повноцінно в спрощеному позовному провадженні, яке фактично призначено для розгляду малозначних справ.   

В той же час, більш швидкий розгляд позовних заяв, в межах справ про банкрутство,  дійсно може забезпечити дотримання встановлених законодавцем строків судових процедур, що застосовуються до боржника.

2. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження після подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.

Такі доповнення до положень КУзПБ узгоджуються з позицією КГС ВС та вже були висвітлені в Постанові КГС ВС від 03.02.2021 року у справі №917/1759/19, а тому закріплення їх на законодавчому рівні є позитивною тенденцією.

Вказані зміни спрямовані на усунення можливостей маніпулювання зі зміною територіальної підсудності розгляду справи про банкрутство з боку недобросовісних боржників, адже досить нерідко на практиці виникали випадки, коли боржники з метою затягування розгляду справи або обрання для себе більш «зручного» суду вдавались до зміни юридичної адреси, що викликало безліч питань відносно подальшого руху справи.

3. У разі подання двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд відкриває провадження за заявою першого кредитора, а інші заяви залишаються без розгляду.

Закріплення в КУзПБ вірного порядку розгляду двох і більше заяв кредиторів про відкриття справи про банкрутство одного і того ж боржника було необхідним та є досить важливим, у зв’язку з неоднозначністю судової практики з даного питання протягом значного періоду часу.

До даного питання застосовувались досить різні підходи, адже ми маємо справи в межах яких навіть було відкрито провадження одразу за і двома заявами ініціюючих кредиторів або другу заяву суд призначав до розгляду в попередньому засіданні господарського суду.

В липні 2022 року в Постанові КГС ВС у справі №913/288/21 було сформовано позицію, якої почали дотримуватись суди першої та апеляційної інстанції з даного питання. Так, відповідно до висновків Верховного Суду слідує, що якщо заява першого ініціюючого кредитора визнається судом обґрунтованою, то суд відкриває провадження у справі про банкрутство за заявою першого кредитора і призначає арбітражного керуючого, який запропонований даним кредитором. Заява другого кредитора розглядається як заява з грошовими вимогами у попередньому засіданні.

Отже, в даному випадку, ми бачимо деякі розбіжності між законодавцем та позицією КГС ВС, однак з набранням чинності Закону №4409 жодні питання щодо цього вже не будуть мати місця, а суди будуть керуватись законодавчо врегульованою нормою, що виключить всі неоднозначності.

4. Розширено коло осіб щодо яких можливе застосування субсидіарної відповідальності.

Зокрема, доповнено ст. 42 КУзПБ тим, що особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені частинами першою і другою ст. 42 КУзПБ тепер теж несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків.

Таке доповнення даним пунктом збільшує коло потенційних осіб яких можливо буде притягнути до субсидіарної відповідальності за завдані боржнику збитки, що, в свою чергу, розширює можливості залучення додаткових коштів задля погашення кредиторської заборгованості, тому такі зміни очевидно будуть привабливими саме для кредиторів боржника і тепер ми можемо очікувати зростання кількості заяв про субсидіарну відповідальність на практиці.

5. Господарський суд наділений можливістю прийняти рішення про введення процедури санації і після визнання боржника банкрутом.

Вказану зміну до законодавства про банкрутство можливо охарактеризувати як одну із найбільш прогресивних, адже, як всім відомо, що відновлення платоспроможності боржника і збереження суб’єкта господарювання завжди ставилось в пріоритет в порівнянні з ліквідацією підприємства.

Законодавче врегулювання даного питання, суть якого полягає в можливості або відсутності такої можливості переходу в процедуру санації з ліквідаційної процедури банкрутства, було досить важливим для практики банкрутства, адже позиція КГС ВС щодо цього була відсутня через касаційні фільтри.

Натомість, висновки судів апеляційної інстанції були досить різними, так Східний апеляційний господарський суд виснував, що перехід з ліквідації в санацію є неможливим, тоді як Північний апеляційний господарський суд стверджував, що санація є пріоритетною процедурою, тому, за наявності перспектив відновлення платоспроможності боржника необхідним є забезпечення такої можливості навіть якщо боржника визнано банкрутом.

Таким чином, наразі суперечності вже відсутні, тому як для учасників так і для суду буде зрозумілим, що законодавчо закріплюється можливість переходу в процедуру санації з ліквідаційної процедури банкрутства.

6. Мирова угода як підстава закриття провадження процедури банкрутства.

Законом передбачається, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство у разі: укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до ст. 192 ГПК України.

Закриття провадження у справі з підстави укладення мирової угоди можливе на всіх стадія провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом).  

Вирішення питання щодо мирової угоди в межах справи про банкрутство також слід охарактеризувати як досить прогресивні зміну, оскільки можливість укладення мирової угоди у справі про банкрутство після набрання чинності КУзПБ стало питанням багатьох дискусій, адже на відміну від попереднього Закону про банкрутство КУзПБ прямо не передбачало такої можливості.

КГС ВС у своїй Постанові від 09.07.2020 у справі №910/26972/14 сформував висновки, що відповідно до КУзПБ, підготовка, укладання та підписання мирової угоди не входить до компетенції комітету кредиторів як сторони у справі про банкрутство, а волевиявлення має бути реалізовано від усіх учасників у справі.

Тобто Верховний Суд підтвердив, що у випадку виконання всіх вимог чинного законодавства, мирову угоду все ж таки можна застосовувати як судову процедуру банкрутства.

Отже, у зв’язку зі схвалено законопроекту №4409 та доповненням ст. 90 КУзПБ такою підставою для закриття провадження у справі про банкрутство, як укладення мирової угоди, ми маємо законодавчо закріплену можливість укладення мирової угоди в межах справи про банкрутство на будь-якому етапі провадження у справі.

Отже, в загальному Закон №4409 можливо оцінити, як такий, що надає відповіді на ряд суттєвих питань, що потребували вирішення з метою їх однозначного трактування на практиці.