Владислав Філатов: Треба пам’ятати про виваженість та доцільність при прийнятті кожного рішення

В обґрунтуваннях прийняття проєкту Закону України Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), далі – проєкт Закону, зазначається, зокрема про необхідність передбачити компенсаторні механізми, які дозволять суб’єктам господарювання, які опиняться під загрозою банкрутства, отримати час і можливість для відновлення платоспроможності та з метою запобігання хвилі банкрутств, яка може наступити внаслідок затяжних протиепідемічних та карантинних заходів та падіння економічної активності підприємств, створити відповідні законодавчі механізми. При цьому відзначено, що необхідно, стратегічно обмірковувати шляхи подолання кризових моментів і враховувати специфіку процедур банкрутства.

Із цим не можна не погодитися.

Проте, не слід забувати про необхідність забезпечення і дотримання виваженості, доцільності, необхідності і обґрунтованості при прийнятті кожного рішення з тим, щоб не зруйнувати те, що може працювати або працює і не заподіяти прийнятим рішенням шкоди.

Так, запропоновані проєктом Закону можливості проведення зборів та комітету кредиторів дистанційно (у режимі відеоконференції та шляхом опитування) не виглядають досконалими і створюють підстави для маніпуляцій із проведенням зборів що, відповідно, буде наслідком оскарження результатів прийнятих рішень. На практиці, деякі арбітражні керуючи доволі успішно проводили збори дистанційно, зокрема шляхом опитування, керуючись чинним законодавством задовго до виникнення і поширення коронавірусної хвороби і введення карантину.

Також, слід відзначити, що банкрутству боржника, тобто визнання господарським судом боржника банкрутом і застосування ліквідаційної процедури, відповідно до чинних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі Кодекс) в обов’язковому порядку передує судова процедура розпорядження майна, а також, ще може передувати процедура санації (відновлення платоспроможності). У разі своєчасного ініціювання і відкриття справи про банкрутство, а також належного застосування заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, економічної доцільності в ліквідації боржника не настане.   

Окрім цього, Кодексом передбачено застосування процедури відновлення платоспроможності боржника до відкриття справи про банкрутство (процедура досудової санації боржника) яку має бути визначено як один з дієвих заходів в межах виконання антикризової програми, спрямованої на порятунок бізнесу від наслідків коронавірусу.

Адже, згідно положень Кодексу досудова санація – це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника з метою запобігання визнання боржника банкрутом і його ліквідації. Такі заходи (організаційно-господарські, управлінські, інвестиційні, технічні, фінансово-економічні, правові) можуть здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника та інші особи.

Практично не обмежений перелік заходів, які можуть бути застосовано для відновлення платоспроможності боржника надають величезні можливості для боржника порозумітися із кредиторами, оздоровити підприємство і продовжити його діяльність, в тому числі за наслідками кризи.

Також, слід відзначити, що згідно Закону № 530-ІХ від 17.03.2020 було доповнено ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" і віднесено введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), тих надзвичайних та невідворотних обставин, що об’єктивно унеможливлює виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

При цьому, згідно  ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відтак, можна дійти висновку, що боржник, який порушив зобов’язання внаслідок встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, звільняється від відповідальності, а з урахуванням положень Кодексу про відсутність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, як обов’язкова умова для відкриття провадження у справі про банкрутство. Тому, убачається передчасними міркування про масову кількість ініціювання кредиторами відкриття справ про банкрутство щодо боржників відразу після спливу строку, на який встановлено карантин або протягом строку, в який має бути вирішено спір в суді.

Враховуючи викладене, механізми, які дозволяють суб’єктам господарювання отримати час і можливість для відновлення платоспроможності, вже передбачені чинним законодавством. Натомість, положення проєкту Закону не повністю вирішують і досягають цілей які ним визначені.