Арбітражних керуючих зобов'язали розкривати інформацію про фінансовий стан боржника

Провадження у справі про банкрутство нерозривно пов’язано з таким поняттям, як «реєстр вимог кредиторів», при цьому не зважаючи на важливість реєстру та його значення для організації справи про банкрутства (неплатоспроможність), ані у Кодексі України з процедур банкрутства (КУзПБ), ані в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не сформовано визначення поняття «реєстр вимог кредиторів» та не наведено чіткого порядку його «ведення» та форми.

Наприкінці літа цього року набув чинності Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність)» від 17 серпня 2020 р. №2778/5, яким значно зменшили прогалину законодавства щодо регулювання цього питання.

Поняття «реєстр вимог кредиторів»

Так, до затвердження Наказу, кандидат юридичних наук, суддя Господарського суду Херсонської області Пригуза П.Д. в своїй роботі «реєстр вимог кредиторів: проблеми складання, ведення, застосування», 2014 р. зробила висновок, що реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство – це офіційно визнаний та затверджений рішенням господарського суду акт, що використовується для цілей задоволення вимог кредиторів під час провадження у справі, який складається з двох самостійних частин:

-суто реєстру, в якому на певну дату визначається розмір грошових вимог та персональний перелік кредиторів, що є стороною у справі з правом вирішального голосу;

-окремих відомостей до реєстру, в яких ведеться облік визнаного судом розміру вимог та персональний перелік інших кредиторів – учасників провадження, їх правового статусу у справі, а також індивідуально-визначених майнових активів боржника, що є об’єктами прав забезпечених кредиторів.

Саме на визначення  поняття «реєстр вимог кредиторів» посилалися судді в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 року у справі №5023/2756/11 та в постанові Апеляційного суду Харківської області від 01.03.2018 року у справі №640/2372/17.

Відтепер,  на заміну цього поняття, Наказом було встановили чітке визначення поняття «реєстр вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність)», а саме: єдина уніфікована система записів про кредиторів боржника та їхні вимоги. Під записом розуміється внесення до реєстру відомостей про кредитора та вимоги кредитора.

Ведення реєстру та внесення змін до реєстру

КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий зобов'язаний  розкривати інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство на спеціалізованій сторінці веб-сайту державного органу з питань банкрутства (у закритій частині сторінки), до якої забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, а також (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) поточних кредиторів. Він також зобов’язаний забезпечувати оновлення такої інформації не менше одного разу на місяць у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство, зокрема, належить інформація про реєстр вимог кредиторів.

Врегульовуючи питання ведення реєстру, МЮУ в Наказі було встановлено, що арбітражний керуючий починає ведення реєстру за результатами попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), при цьому реєстр ведеться державною мовою, в електронному вигляді за встановленою формою (Додаток 1), відомості з якого мають бути вноситися до Єдиного державного реєстру боржників.

У наказі звернули й увагу на можливу необхідність внесення змін до реєстру, зокрема, визначено, що підставою для внесення відомостей до реєстру є ухвала (постанова) господарського суду або інформація, отримана під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (списання або прощення боргів, задоволення вимог кредиторів, зміна відомостей про кредитора тощо). 

Нормотворець передбачив і чіткий строк для  внесення відомостей до реєстру, а саме: не пізніше наступного робочого дня з дня отримання ухвали (постанови) господарського суду або іншої інформації під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а щодо відомостей про вимоги кредиторів, що задовольняються позачергово (винагорода арбітражного керуючого, тощо) - то не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення права вимоги, а у разі виявлення помилки в реєстрі -  виправлені відомості вносяться до реєстру не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення такої помилки, або не пізніше наступного робочого дня з дня, коли стало відомо про наявність помилки в Реєстрі.

Отже, Наказ чітко встановлює порядок ведення реєстрів електронному вигляді на спеціалізованій сторінці веб-сайту державного органу з питань банкрутства (у закритій частині сторінки), державною мовою, та який має бути складений протягом 10 календарних днів після проведення попереднього засідання, а інформація в ньому має оновлюватися не пізніше наступного робочого дня з дня отримання ухвали (постанови) господарського суду або іншої інформації під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), з дня виникнення права вимоги або виявлення помилки. При цьому арбітражний керуючий та боржник - фізична особа, несуть відповідальність за достовірність відомостей, внесених до реєстру, та відповідність таких відомостей документам, на підставі яких вони внесені. 

Також, наказом встановлені детальніші вимоги до порядку ведення реєстру, зокрема встановлено, що записи про кредиторів вносяться в хронологічній послідовності за датою отримання ухвал господарського суду, а також постанов судів апеляційної та касаційної інстанції за наслідком перегляду судових рішень про результати розгляду грошових вимог кредиторів.

Новелою, що впроваджена Наказом, є те, що відтепер арбітражний керуючий до розділу III Реєстру «Вимоги, які задовольняються позачергово» зобов'язаний включати  вимоги щодо основної та додаткової винагороди арбітражного керуючого, інформацію про яку зобов'язаний вносити не пізніше наступного дня після виникнення у арбітражного керуючого права вимоги.

Абз.1 ч.6 ст.30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна - перед забезпеченим кредитором.

З урахуванням обов'язку арбітражного керуючого забезпечити кредиторам боржника доступ до реєстру та обов'язку вносити дані про вимоги щодо основної та додаткової винагороди арбітражного керуючого, логічним постає питання чи можна вважати внесення інформації про зазначені вимоги, формою звітування перед зборами кредиторів або комітетом кредиторів щодо винагороди арбітражного керуючого, проте відповідь на дане питання лише сформована в майбутньому судова практика.

Щодо форми реєстру Наказом визначено, що реєстр складається з опису інформації щодо справи про банкрутство (неплатоспроможність) та трьох розділів:

• Розділ 1 «Відомості про кредиторів»;
• Розділ 2 «Черговість задоволення вимог кредиторів»;
• Розділ 3 «Вимоги, які задовольняються позачергово».

Форма реєстру є додатком  1 до Наказу.

Незмінною умовою ведення Реєстру є те, що до нього окремо вносяться відомості про майно боржника, яке є предметом застави за відповідним державним реєстром (додаток 2).

Наказом врегулювали питання щодо поняття «реєстр вимог кредиторі», затверджено його форму та порядок його ведення, при цьому Наказ сформував низку інших, не менш важливих питань, відповіді на які формуватиме вже судова практика.