До статей

Що робить Рада СРО

26 жовтня, 2020
Журналістські статті
Що робить Рада СРО

21 жовтня у Києві пройшов IV Форум з конкурсного права, на якому арбітражні керуючі, представники Міністерства юстиції, судді, представники банківської сфери та експерти обговорювали нагальні проблеми сфери банкрутства, підбивали підсумки роботи в умовах нового Кодексу з процедур банкрутства, якому виповнився рік.

Однак найгострішою при обговоренні виявилася тема проблем розвитку самоврядування арбітражних керуючих. У листопаді минулого року пройшов з'їзд арбітражних керуючих, на якому була створена саморегульована організація – Національна асоціація арбітражних керуючих - та було обрано її керівництво. Рік – цілком достатній термін, аби підвести хоча б попередні підсумки роботи СРО і її керівництва. І спроба зробити це показала, що до нинішнього керівництва СРО є багато питань у професійної спільноти.

Імітація бурхливої ​​діяльності

Сергій Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії "Алєксєєв, Боярчуков і партнери", який очолює Раду арбітражних керуючих міста Києва, висловив різке невдоволення пасивністю ради загальноукраїнської СРО. "Я не задоволений роботою центральної ради. Я вважаю, що ви не тільки могли, але ви зобов'язані були зробити в рази більше, ніж ви зробили. У зв'язку з цим питання: чому ви нічого не робите? Що вам заважає? Що ми можемо зробити для того, щоб ви нарешті почали щось робити?" - сказав він, звертаючись до члена ради Ірини Сербін.

Боярчуков в своїй думці був не самотній. Голова Ради арбітражних керуючих Дніпропетровської області Андрій Палкін також вважає, що рада СРО гальмує прийняття дуже важливих питань: "Пройшов рік, а бюджету у нас немає, грошей в асоціації немає, хоча гроші – це "мастило" не тільки для економіки, але і для всіх рухів в комунікації. Як далі рухатися?"

Також, за його словами, за рік так і не було прийнято рішення по членським внескам, не створена ревізійна комісія. "Навіщо ці питання так довго "цідити"?" - запитав він.

Член ради Національної асоціації арбітражних керуючих Ірина Сербін запевнила, що рада робить дуже багато, але конкретних результатів зробленого, нажаль, так і не перерахувала.

Її колега з керівництва Національної асоціації Дмитро Антоненко пояснює затримку прийняття важливих рішень керівництвом асоціації тим, що питання дуже довго і докладно проробляються, зважуються, і керівництво СРО арбітражних керуючих просто дуже не хоче допускати помилок при прийнятті рішень. "Чому ми повинні робити помилки в самому початку, коли вони будуть найболючіші?" - запитав він.

Однак Сергій Боярчуков заперечив: керівництво СРО, прагнучи виробити рішення, які будуть прийняті всією спільнотою арбітражних керуючих, насправді навряд чи може бути впевнене, що кінцеве рішення відразу буде ідеальним. "Ви хочете зробити те, що сприйме все співтовариство. А звідки ви знаєте, що саме воно прийме? У вас же навіть немає приладу, щоб міряти "загальну температуру по лікарні", - сказав він.

Цю позицію підтримав і Андрій Палкін. Він навів приклад Верховної Ради, яка може дозволити собі прийняти недосконалий закон, а потім – внести до нього правки.

"Ми можемо дуже довго думати: це - правильно чи неправильно? Але потрібно в будь-якому випадку приймати ці рішення і рухатися далі. Неправильно буде – ще раз зберетеся і скажете: це було неправильно. Чому законодавці на найвищому рівні можуть приймати будь-які рішення, а потім виправляти їх, а рада СРО хоче прийняти таке правильне рішення, яке буде працювати все життя? Та не буде такого рішення. У будь-якому випадку ви помилитесь, як помиляється будь-який інший колегіальний орган", - сказав він.

Крім того, додав Боярчуков, зволікання керівництвом Національної асоціації з прийняттям важливих рішень заважає розвитку СРО і її становленню як самостійного інституту. Він навів приклад, коли Міністерство юстиції вже неодноразово заявляло, що готове поділитися з СРО функціями контролю, але якщо національна асоціація не буде нічого для цього робити, то міністерство делегувати повноваження не стане.

Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції, підтвердив, що Мін'юст готовий передавати СРО повноваження, що стосуються питань дисциплінарного стягнення. "Можна сказати, що в цьому питанні все ми знаходимося на "середині мосту": наступний рубіж буде, коли співтовариство зможе реально контролювати арбітражних керуючих та здійснювати нагляд. Якщо асоціація доведе, що вона в змозі це робити, то я думаю, що не буде заперечень, щоб залучення до відповідальності порушників було повністю у СРО", - сказав він.

Андрій Палкін зазначив: якщо рада Національної асоціації арбітражних керуючих буде дуже довго думати над питаннями повноважень контролю, які планує передати Мін'юст, то влада в країні може змінитися, зміниться і керівництво Міністерства юстиції, а нове може бути вже не настільки лояльним до СРО. І тоді момент може бути втраченим назавжди.

А судді - хто?

Арбітражні керуючі торкнулися ще один нагальне питання спільноти – дисциплінарної відповідальності. І мова йде не тільки про відповідальність самих арбітражних керуючих, але й тих, хто перевіряє їх роботу.

Сергій Боярчуков навів приклад з арбітражним керуючим Русланом Бандуристим, на якого просто сиплються перевірки. Перша перевірка була проведена після скарги Міністерства юстиції, однак приписані йому порушення були скасовані Дисциплінарною комісією. Результати наступної перевірки, яка також знайшла порушення, знову були скасовані. Потім була проведена позапланова перевірка за зверненням Національного антикорупційного бюро України, результати якої також були скасовані. Зараз завершена вже четверта перевірка.

Цей приклад показав, що територіальні управління Міністерства юстиції під час перевірок арбітражних керуючих часто бувають необ'єктивні, а їх висновки – скасовуються Дисциплінарною комісією при Мін'юсті.

"Коли читаєш документи (про результати перевірки, - ред.), то хочеться плакати: ми не розуміємо, звідки беруться порушення. Ми одноголосно комісією їх скасовуємо як такі, що не відповідають законодавству, а вони потім роблять повторну перевірку і пишуть те ж саме. І так триває вже в четвертий раз", - розповів член Дисциплінарної комісії В'ячеслав Лецкан.

"А чи передбачена для чиновників, які роблять такі акти перевірки, відповідальність? І якою вона має бути?" - запитав Сергій Боярчуков.

Директор департаменту з питань банкрутства Мін'юсту Владислав Філатов відповів, що така відповідальність є – проводяться службові розслідування, і винні в порушеннях працівники можуть бути звільнені. Однак чи буде це відбуватися публічно, він не відповів.

Позицію арбітражних керуючих підтримали і члени Дисциплінарної комісії при Мін'юсті. "Я ще два роки тому озвучував свою позицію: поки не буде відповідальності перевіряючих, будь то асоціації, або державних органів, ми, на жаль, будемо мати те, що маємо. У тому числі – і необ'єктивні перевірки", - сказав Денис Ткаченко.

За словами Сергія Саутенка, члена Дисциплінарної комісії, акти перевірок арбітражних керуючих, складені регіональними Дисциплінарними комісіями – це окремий головний біль. "Те, що пишуть регіональні комісії – не дуже професійна робота. Дуже важко розбирати акти", - сказав він.

Тому, зазначив ще один член Дисциплінарної комісії Вадим Кізленко, якщо у нас є публічна відповідальність арбітражних керуючих, то було б доцільно притягати до відповідальності і будь-які територіальні органи. "Принаймні, ті з них, які виписують акти, що повертаються до нас назад по кілька разів з дитячими помилками", - сказав він.

Також на думку Вадима Кізленка, є доцільність внести зміни в законодавство, щоб рішення Дисциплінарної комісії при Мін'юсті могли публічно оприлюднюватися.

Коментарі
Додати коментар