Етична кодифікація

У 2012-2013 роках чергова судово-правова реформа запровадила глобальні зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зокрема, було запроваджено саморегулювання арбітражних керуючих.

З метою покращення інвестиційного клімату в Україні, з метою підтримки запровадження реформ проектом IFC «Інвестиційний клімат в Україні» за участі глобального департаменту з питань врегулювання заборгованості та припинення підприємницької діяльності Групи Світового банку у 2012 році підготовлено та оприлюднено проект «Кодексу етики та професійної діяльності арбітражних керуючих».

Цей документ був першою спробою розробити і запровадити правила етичної та  професійної поведінки арбітражних керуючих в Україні. Більш ніж 2000 ліцензованих арбітражних керуючих працювало у 2012 році на українському ринку. Інститут банкрутства функціонував вже не перший рік, саме тому потреба у встановленні загальних принципів та правил діяльності у професії, а також зміст таких правил потребував узагальнення.

Розроблений IFC «Інвестиційний клімат в Україні» за підтримки глобального департаменту з питань врегулювання заборгованості та припинення підприємницької діяльності Групи Світового банку проект Кодексу базувався на кращих практиках регулювання професії арбітражних керуючих у світі.

У 2013 році на виконання закону було створено декілька саморегулівних організацій арбітражних керуючих. На основі Кодексу, що розроблений IFC «Інвестиційний клімат в Україні», провідними спеціалістами СОАК ВГО «Асоціація антикризового менеджменту» було підготовлено свій варіант Кодексу, адаптований під реалії тогодення.

Основними цілями нашого Кодексу етики було забезпечення ефективності і прозорості застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», сприяння швидкому розгляду справ про банкрутство, підвищення авторитету, поваги та довіри до арбітражних керуючих, які є членами СРО.

Основними принципами було визначено компетентність, незалежність, об’єктивність, конфіденційність, добросовісність. Кодекс мав застосування у випадках, коли поведінка арбітражного керуючого не була врегульована законодавством України, або норми, що містилися в законодавстві України, надавали арбітражному керуючому можливість вибору поведінки.

Кодекс був затверджений та прийнятий до виконання членами СОАК ВГО «Асоціація антикризового менеджменту» та функціонував багато років. На підставі Кодексу розглядалися дисциплінарні проступки, приймалися рішення. Навіть більше, ми пишалися нашим кодексом, оскільки він був дійсно оптимальним в реаліях того часу.

У 2019 році Кодексом України з процедур банкрутства арбітражним керуючим розширено можливості саморегулювання своєї діяльності. Спільнотою було створено Кодекс професійної етики арбітражного керуючого, адаптований до вимог чинного Кодексу України з процедур банкрутства. І оскільки метою створення НААК України, зокрема, є  підвищення якості професії, одним з перших рішень НААК України було затвердження Кодексу професійної етики арбітражного керуючого. Пізніше, 02.10.2020, протокольним засіданням РАКУ №16 затверджено Порядок контролю Національної асоціації арбітражних керуючих України за діяльністю арбітражних керуючих.

Вже рік функціонує НААК України. З’явилися перші скарги на етичність поведінки арбітражних керуючих. І стало очевидним, що прийнятий у 2019 році Кодекс професійної етики арбітражного керуючого та у 2020 році Порядок контролю потребують доопрацювання та удосконалення. І це не погано, бо у стоячій воді і риба не рада. Ми розвиваємося і прагнемо кращого!

З урахуванням досвіду практичної діяльності арбітражних керуючих України та світового досвіду необхідно створити принципово нову модель Кодексу, що регламентуватиме етичні аспекти професійної діяльності арбітражних керуючих, встановить гарантії діяльності арбітражних керуючих, а також визначить порядок притягнення до відповідальності та міри відповідальності арбітражного керуючого за порушення положень Кодексу етики та професійної діяльності арбітражних керуючих.

На сьогодні, робоча група з розробки оновленого Кодексу з етики арбітражного керуючого на чолі з Сергієм Боярчуковим розпочала роботу. Членами робочої групи прийнято рішення дослухатися до думки працюючих арбітражних керуючих, визначитися з нормами поведінки та встановити червоні лінії.

Ключовим питанням постала необхідність визначити принципи взаємодії арбітражних керуючих один з одним, а також з різними правосуб’єктами: судом, кредиторами, боржниками, тощо.

Новий Кодекс має стати універсальним документом, що визначає основні морально-етичні орієнтири для арбітражних керуючих. Важливо не забувати і механізми захисту прав арбітражного керуючого, про гарантії діяльності арбітражного керуючого.

Обов’язково необхідно закріпити рішенням спільноти презумпцію невинуватості арбітражного керуючого у вчиненні дисциплінарного проступку, передбаченого новим Кодексом. Обов’язок доказування вини має покладатися на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачиться на користь арбітражного керуючого.

Робоча група з розробки оновленого Кодексу з етики арбітражного керуючого має докласти зусиль для створення універсального Кодексу, який забезпечить баланс між поведінкою та відповідальністю, стане стимулом для підвищення авторитету, поваги та довіри до професії арбітражного керуючого.

І ключовим чинником у нашій роботі, на мою думку, має бути обережність. Ми маємо створити Кодекс, що захищає та гарантує, а не карає та знищує. Розсудливості та удачі нам!