Банкрутства у травні: керівників банків-банкрутів – до відповідальності

Колишні керівники банків-банкрутів будуть відповідати грошима – рішення Верховного суду

Велика палата Верховного суду розглянула позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), як ліквідатора банку "Укоопспілка", до колишніх керівників цього банку про відшкодування ними шкоди, завданої вкладникам, та задовольнила його.

У справі йшлося про те, що відповідачі, які входили до складу колегіальних органів управління банку "Укоопспілка", свого часу прийняли рішення інвестувати гроші банку (близько 70% всіх його активів) у неліквідні цінні папери фактично нульової вартості, що спричинило шкоду банку та його кредиторам.

Тепер Фонд гарантування може стягнути з екс-керівників збанкрутілого банку 77 млн грн.

Велика Палата Верховного Суду розглядала цю справу, оскільки потрібно було вирішити правову проблему щодо моменту, з якого потрібно починати розраховувати строк позовної давності. Крім того, найвища судова інстанція мала розглянути ще кілька питань, серед яких – оцінку належності виконання посадовими особами господарського товариства своїх фідуціарних обов’язків, солідарної відповідальності осіб, які приймали відповідні рішення, тощо.

Фонд зазначив, що це перше остаточне рішення у подібній категорії справ, яке має сформувати правозастосовчу практику, а також це відновить розгляд ще 36 аналогічних справ про відшкодування шкоди пов’язаними особами щодо інших банків.

За даними Фонду, він ініціював 64 аналогічні справи до 774 відповідачів (акціонерів та пов’язаних  осіб банків-банкрутів) на загальну суму понад 97,2 млрд грн, 36 з яких було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи по банку "Укоопспілка". Одна з таких зупинених справ – позов Фонду гарантування до колишніх членів правління та спостережної ради Платинум Банку про стягнення 1,48 млрд грн, у якій серед відповідачів — колишня виконуюча обов'язки голови правління банку Катерина Рожкова, яка зараз є першим заступником голови НБУ.

Крім того, у судах розглядається ціла низка позовів Фонду гарантування до колишніх керівників банків-банкрутів щодо відшкодування шкоди: по банку "Траст" – на суму 395 млн грн, банку “Даніель” – на 1,13 млрд грн, “Західінкомбанку” – на 123,3 млн грн, банку "Стандарт" – на 764 млн грн, банку "Таврика" – 2,68 млрд грн, банку “Золоті ворота” – на 563,2 млн грн, “Легбанку” – на 412,2 млн грн, Дельта Банку – 19,83 млрд грн, Імексбанку – 19 млрд грн, банку “Надра” – 10 млрд грн, банку “Форум” – 1,99 млрд грн, банку “Київська Русь” – 1,67 млрд грн, “Кредитпромбанку” – 532,9 млн грн.

Суд вчергове відкрив справу про банкрутство Алчевського меткомбінату

21 травня Господарський суд Луганської області відкрив справу №913/288/21 про банкрутство Алчевського металургійного комбінату. Ініціатором банкрутства було ТОВ "Ерідіус" з кредиторськими вимогами на 4,9 млн грн.

Це вже не перша спроба відкрити провадження про банкрутство Алчевського меткобінату (АМК), якій належав корпорації "Індустріальний Союз Донбасу", співвласником якої був нинішній народний депутат Сергій Тарута. Нині АМК знаходиться на непідконтрольній частині Луганської області, а Сергій Тарута, який свого часу інвестував в це підприємство біля $3 млрд, втратив контроль над ним контроль.

Згідно з матеріалами судових справ, заяву про банкрутство АМК ще у вересні 2018 р. до Госпсуду Луганської області подавало ТОВ "Електропостачзбут". Суд у жовтні того ж року відкрив провадження і визнав за цим ТОВ безспірні вимоги на 4,8 млн грн. Але це рішення було відмінено спочатку в апеляційній інстанції, а потім – у Верховному Суді, і справу було передано знову до Госпсуду Луганської області для розгляду іншим складом суду.

У серпні 2019 р. Госпсуд Луганської області знову відкрив провадження по справі про банкрутство АМК. Це рішення Алчевський комбінат також оскаржив. Врешті, Східний апеляційний господарський суд 13 травня цього року відмінив рішення про відкриття справи про банкрутство.

А вже за тиждень – 21 травня – Госпсуд знову відкрив справу про банкрутство АМК, але вже за позовом нового кредитора – ТОВ "Ерідіус". У матеріалах справи також зазначено, що ще у квітні минулого року ТОВ "Ерідіус" за договором відступлення права вимоги отримало права вимоги до АМК на суму 4,9 млн грн від попереднього ініціатора банкрутства – ТОВ Електропостаізбут".

Примітно, що разом з "Ерідіус" заяву про банкрутство АМК до суду подала і компанія Margit Holdings Limited з грошовими вимогами на 3,1 млрд грн. Раніше засновник ІСД Сергій Тарута заявляв https://bankruptcy-ua.com/news/16034 , що Margit Holdings Limited – це одна з офшорних компаній, що афільована з російським "Внєшекономбанком", який намагається довести його корпорацію ІСД до банкрутства.

Суд відкрив справу про банкрутство цукрової компанії Бахматюка

Господарський суд Львівської області 20 травня відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ “Райз-Цукор”, кінцевим бенефіціарним власником якого, згідно з державним реєстром юридичних осіб, є власник агрохолдингу UkrLandFarming Олег Бахматюк.

Ініціатором банкрутства є ТОВ “Спецагропроект”, а сума вимог кредитора – 10,8 млн грн.

Згідно з державним реєстром юридичних осіб, бенефіціаром ТОВ “Спецагропроект” є громадянин США Ніколас Піацца. Він також є власником цілої низки агропромислових компаній по всій Україні – "Імперово Фудс", "Рогатин-Корм", "Ямниця", "Агромаш-захід", "Торгівельний дім "Авангард" (Івано-Франківська область), "ЮТС-Агропродукт" (Херсонська область), "Гаї-Розтоцькі" (Херсонська область) та інші.

Ніколас Піацца є генеральним директором інвесткомпанії SP Advisors, яку 7 років тому грохолдинг «Авангард» Олега Бахматюка призначив корпоративним брокером.

Влада хоче завершити процедуру банкрутства "АвтоКрАЗу" до кінця року

Процедура банкрутство єдиного в Україні виробника великовантажних автомобілів компанії "АвтоКрАЗ" повинна завершитися до кінця поточного року, заявив віце-прем`єр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

За словами чиновника, завершення процедури банкрутства має "зняти негативний вплив цього правового становища компанії на процес оборонних закупівель", адже підприємство постачає вантажні автомобілі для потреб армії.

Справа про банкрутство "АвтоКрАЗу" була відкрита у вересні 2018 р., її ініціював державний Ощадбанк, якому підприємство заборгувало 555 млн грн. Ощадбанк висував набагато більше претензій – на 2,7 млрд грн, але суд частину вимог не визнав.

Крім банкрутства "АвтоКрАЗу" в суді, є ще одна лінія подій, пов'язана з переходом права власності на його активи – підприємства з його групи (група "КрАЗ") Кременчуцький автозавод (головне підприємство групи "КрАЗ") та Полтавський автоагрегатний завод виступали заставою по кредитах, виданих банками  "Фінанси та кредит" (цей банк пов'язували з власником "АвтоКрАЗу" Костянтином Жеваго) і Дельтабанком. Після банкрутства банків активи були передані Фонду гарантування вкладів і продані з аукціону в травні цього року. Пул кредитів номінальною вартістю 10,6 млрд грн було продано з дисконтом 97,5% – за 269 млн грн. Покупцем виступила фінансова компанія "Фінтакт", яку ЗМІ пов'язують з Костянтином Жеваго. Зараз бенефіціаром цієї компанії виступає Дмитро Березовенко, але до цього року бенефіціарами були Олег Артеменко та Микола Похилько, і люди з такими ж іменами працювали в банку" Фінанси та кредит "та інших структурах Костянтина Жеваго.

Уруський сподівається, цей продаж активів Фондом гарантування не ускладнить закупівлю продукції "АвтоКрАЗу" для потреб Збройних сил України.

Ще одне підприємство колишньої імперії Костянтина Григоришина пішло на банкрутство

Господарський суд Запорізької області 31 травня відкрив провадження у справі про банкрутство Запорізького кабельного заводу – одного з низки підприємств, що складали могутню колись енергетичну імперію російсько-українського бізнесмена Костянтина Григоришина.

Ініціюючим кредитором виступила компанія "Чернігівобленерго", сума претензій – 5 млн грн.

Основними акціонерами Запорізького кабельного заводу станом на перший квартал поточного року є "Запоріжтрансформатор" – 36,4% акцій, та пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Четвертий» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Сварог Ессет Менеджмент» – 38,6%. Кінцевим бенефіціарним власником цих двох компаній є Леонід Пивоваров, громадянин Швейцарії, якого ЗМІ згадують, як однокласника та друга Костянтина Григоришина.

Примітно, до у жовтні 2019 р. Господарський суд Запорізької області відкрив провадження у справі про банкрутство "Запоріжтрансформатору" за заявою самої ж компанії. Її кредиторська заборгованість складає 10,1 млрд грн, а вартість майна, переданого в заставу, – 1,36 млрд грн.

Запорізький кабельний завод останніми роками поступово втрачає свої позиції, зменшуючи обсяг виробництва та погіршуючи фінансові результати. За 2020 р. компанія виробила та реалізувала лише 1,4 тис т кабельно-провідникової продукції на 60 млн грн. Чистий збиток підприємства склав 31,3 млн грн (за 2019 р. — 14,6 млн грн). При цьому ключовим підприємством кабельного заводу є той же "Запоріжтрансформатор".

На піку успіху (2012 та 2014 рр.) статки Костянтина Григоришина, який володіє групою "Енергетичний стандарт",  оцінювались у $1,3 млрд. Але згодом він втратив ключові активи групи — Сумське НПО ім Фрунзе та "Харківобленрего", програвши у Лондоні арбітражі українському бізнесменові Вадиму Новінському та російському мільярдеру Володимиру Лук'яненку. А у листопаді минулого року суд у Москві засудив Григоришина до 4 років колонії за несплату податків майже на 1,4 млрд рублів.