Колекторська діяльність в Україні – що змінив новий закон

Ні для кого не секрет, що колекторська діяльність довгий час була поза законом і викликала багато запитань у громадян. Управління захисту прав споживачів фінансових послуг за час свого існування отримало та опрацювало тисячі звернень із проханням допомогти та захистити від дій колекторів, що могли використовувати у своїй роботі не просто неетичні способи стягнення заборгованості, а й такі, що руйнували життя чи позбавляли здоров'я. Часто жертвами неетичних дій колекторів ставали не лише боржники, а й його родина, друзі, колеги та сусіди. Саме тому закон, що нині регулює колекторську діяльність, був довгий час чи не найголовнішим пріоритетом нашої роботи. Нагадаю, що він був підписаний 13 квітня 2021 року й вступив у повну дію з 14 липня 2021 року.

То хто ж такий “колектор”?

Часто споживачі не розуміють, чому їх турбують не працівники банку чи мікрофінансової організації, де вони оформили кредит, а представники колекторської компанії. Адже вони, на перший погляд, не мають стосунку до договірних зобов'язань між клієнтом і фінустановою. Але це не зовсім так.

Кредитодавець, новий кредитор або колекторська компанія – всі ці організації можуть займатися стягненням простроченої заборгованості. Розглянемо тезисно, хто є хто:

• кредитодавець – фінустанова, що видала вам кредит;
• новий кредитор – особа, що набула права вимоги за договором про споживчий кредит або іншим договором. Водночас варто знати, що кредитодавець зобов’язаний повідомляти споживача про відступлення права вимоги за кредитом упродовж 10 робочих днів;
• колекторська компанія – юридична особа, включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця або нового кредитора відповідно до договору з ними має право врегульовувати прострочену заборгованість. Відомості про можливе залучення колекторської компанії публікується кредитодавцем на власному вебсайті в місцях продажу, зазначаються в договорі та паспорті споживчого кредиту.

Під час першого контакту з колектором останній зобов’язаний повідомити власне ім’я, назву компанії, яку представляє, контакти для зв’язку, правову підставу взаємодії, розмір боргу та неустойки за прострочення тощо.

Чи всі колектори включені до реєстру колекторських компаній?

Національний банк веде публічний Реєстр колекторських компаній, в якому повинні бути зареєстровані всі без винятку колектори. Банкам та фінансовим компаніям заборонено працювати з колекторами, які не зареєстровані в Реєстрі. Саме реєстрація надає їм статус колекторської компанії відповідно до закону. Доступ до Реєстру є цілодобовим та безоплатним для усіх громадян.

Отже, коли до вас телефонує чи пише колектор, перш за все – перевірте, чи включена організація, яку він представляє, до Реєстру. Якщо ні, ви маєте справу з “чорним” колектором, діяльність якого є незаконною. В такому разі єдина порада – звертатися до поліції.

Що дозволено колекторам?

Кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія можуть взаємодіяти зі споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію. Але прописані чіткі рамки такої взаємодії, а саме колектор може:

• проводити телефонні та відеопереговори, особисті зустрічі. Проведення особистих зустрічей можливе виключно з 9 до 19 години, за умови що особа, з якою здійснюється взаємодія, не заперечує проти проведення з нею зустрічі та попередньо надала на це згоду;
   
• надсилати текстові, голосові та інші повідомлення засобами телекомунікацій. Це також стосується “автодозвону”, який є законним методом, але обмежений 30 хвилинами на день;

• надсилати поштові відправлення з позначкою "Вручити особисто" за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи фізичної особи;

• колектор може взаємодіяти зі споживачем не більше двох разів на добу.

Що варто розуміти під “неетичною поведінкою” колекторів?

Список заборон досить довгий і складений з огляду на аналіз звернень, отриманих від споживачів. Щоб дізнатися детальніше, варто почитати сам закон. Я перерахую тезисно.

По-перше, колектор не може чинити психологічний тиск на споживача: шантажувати, принижувати честь і гідність, шкодити репутації, повідомляти про борги роботодавцю чи третім особам тощо.

По-друге, колектор не може обробляти дані споживача, його близьких осіб, представника, поручителя, спадкоємця, які надали згоду на взаємодію, а також третіх осіб, які таку згоду не надали, про графік роботи, місця відпочинку, поїздки, стан здоров'я, використовувати інформацію з соціальних мереж та особисті фото тощо.

По-третє, колектор не має права телефонувати уночі, у святкові та неробочі дні, використовувати автодозвон більше 30 хвилин на добу, надавати неправдиві дані про наслідки невиконання зобов'язань, застосовувати погрози тощо.

Як захиститися від дій колекторів особам, які не мають стосунку до кредиту?

Якщо ви не були поручителем, майновим поручителем за кредитом та не підписували жодних документів, просто знайомство чи навіть сімейні відносини з боржником вас ні до чого не зобов'язують. Під час контакту з колектором  забороніть вас турбувати та наголосіть на тому, що ви не давали згоди на  взаємодію. У разі, якщо дзвінки та повідомлення надходять від робота, заблокуйте їх за допомогою функцій телефону.

Якщо колектори продовжать вас турбувати, напишіть вимогу до компанії, яку вони представляють, із запереченням проти взаємодії.

Якщо дзвінки та повідомлення не припиняються, зафіксуйте випадки правопорушень: запишіть розмову, зробіть скріни повідомлень тощо та надайте ці докази до Національного банку України разом із скаргою на колектора.

Як захиститися боржнику?

Найперше правило – не створювати собі проблем. Не беріть кредит, якщо розумієте, що не зможете його погасити. Підписуючи кредитний договір, ви берете на себе зобов’язання повернути запозичені кошти разом із визначеними договором відсотками.

Звісно, є ситуації, коли навіть сумлінні споживачі не можуть платити за кредитом. Це відбувається через суттєве погіршення фінансового становища: хтось втрачає роботу, у когось виявляють захворювання, що веде до значних витрат та неспроможності працювати. Буває різне. Головне – не ховатися від кредитодавця і домовлятися про реструктуризацію боргу.

Та повернімося до випадків, коли контакт з колектором вже відбувся. Якщо співробітник веде себе некоректно та порушує перераховані вище вимоги, раджу зафіксувати його дії: записати розмови, зробити копії повідомлень. Зібрані докази разом зі скаргою на фінустанову, що займається стягненням вашої заборгованості, надайте до Національного банку.

Що Національний банк робить з порушниками закону?

Законом передбачені заходи впливу: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній.

Штраф за кожен випадок порушення законодавства та вимог до етичної поведінки – від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі отримання третього штрафу упродовж року колекторська компанія виключається з Реєстру.

У випадку з кредитором, який займається стягненням проблемної заборгованості самостійно (без залучення колекторської компанії), окрім штрафів, можуть також бути застосовані жорсткіші заходи впливу, такі як призупинення або анулювання всіх ліцензій на надання фінансових послуг.

 

За матеріалами Інтерфакс-Україна