ФГВФО програв суд екс-посадовцям банку "Таврика"

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на судову ухвалу.

Банк “Таврика” був визнаний неплатоспроможним у 2012 році, а в 2013 році відправлений на ліквідацію.

Згідно з судовими матеріалами, за інформацією ФГВФО, під час ліквідації “Таврики” було встановлено, що розмір зобов`язань банку перед кредиторами - 2,75 млрд грн, а оціночна вартість ліквідаційної маси - 90,4 млн грн.

Обгрунтовуючи свій позов, ФГВФО посилався на приписи частини п`ятої та шостої статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до яких

- пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у т.ч. нормативно-правових актів НБУ, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність;

- пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном;

- якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

Суд погодився з висновками Фонду гарантування, що відповідачі несуть відповідальність за завдану банку шкоду на 2,68 млрд грн (зазначивщи, що негативні наслідки мала в т.ч. бездіяльність НБУ в частині неналежного контролю за фінустановою).

Однак суд відмовився задовольнити позов, з огляду на те, що строк позовної давності сплинув 23.09.2016, а ФГВФО звернувся в суд лише 25.09.2018.

“Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Фондом не було надано ні заяви про поновлення строків позовної давності, ані документального підтвердження наявності поважних причин пропущення позовної заяви.

Посилання Фонду на встановлення факту порушеного права відповідачами у 2018 році у зв`язку з не реагуванням на вимоги про відшкодування шкоди спростовується відомостями актами інвентаризації від 23.09.2013.

Таким чином, підстав для застосування частини п`ятої статті 267 ЦК України, а саме для захисту порушеного права, немає”, - констатував Госпсуд м. Києва.

Раніше ФГВФО заявляв, що задовольнив менше 3% акцептованих вимог кредиторів банку “Таврика”.

Як повідомлялося, 28.02.2019 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов Фонду гарантування до колишніх посадовців “Легбанку” (в справі №910/11371/18) про відшкодування шкоди у розмірі 412,2 млн грн, яка, за оцінками ФГВФО, була заподіяна рішеннями відповідачів про видачу кредитів "групі пов`язаних між собою осіб без належного забезпечення" та через операції купівлі цінних паперів, “що не мали економічного сенсу та були завідомо збитковими для банку”.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд вказав, що в матеріалах справи “відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про фіктивність емітентів”, цінні папери яких купував банк. Суд зауважив, що “ознаки фіктивного підприємництва виникають лише у разі доведеності в порядку кримінального провадження ознак цієї фіктивності”, а “дійти висновку про фіктивність підприємства в разі відсутності відповідного вироку в кримінальній справі неможливо”.

Також суд наголошував, що відповідальність пов`язаних із банком осіб (зокрема, керівників та членів комітетів банку) була встановлена Законом №218-VIII від 02.03.3015, тоді як спірні правочини були укладені до цього. Відповідно, “нова редакція статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не може бути застосована до даних правовідносин, оскільки не має зворотної дії”.

Нагадаємо, в грудні 2018 року Госпсуд м. Києва також відмовився задовольнити позов ФГВФО до екс-посадовців банку “Укоопспілка” про стягнення 76,93 млн грн заподіяної шкоди.

При цьому суди повернули для ФГВФО (залишили без розгляду) його позови до колишніх топ-менеджерів та акціонерів Імексбанку" (на 19 млрд грн), “Надра” (на 10 млрд грн), "Форум" (2 млрд грн).

На початку березня суд зобов’язав НБУ виплатити компенсацію на 129 млн грн для акціонера “Радикал Банку”, який був визнаний неплатоспроможним у 2015 році.