Два держбанки заявили про вимоги на 5,5 млрд грн у справа про банкрутство "Райз"

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація в Україні» із посиланням на Finbalance.

Також Госпсуд м. Києва прийняв до розгляду заяви низки інших структур з кредиторськими вимогами до ПрАТ "Компанія "Райз", у т.ч. заяву "Дойче Трасті Компані лімітед" (на 20,4 млрд грн), заяву Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (на 1,9 млрд грн); заяву ТОВ "Фінансова компанія "Монополіум фінанс" (на 523 млн грн); заяву ТОВ "Сільськогосподарське товариство "Нива" - на 2,77 млрд грн; заяву ПрАТ “Райз-Максимко” - на 1,8 млрд грн тощо.

Згідно з судовими матеріалами, в межах цієї справи в т.ч. НБУ заявляв, що є забезпеченим кредитором (обсяг його вимог поки що не уточнювався).

Провадження в справі про банкрутство ПрАТ "Компанія "Райз" було відкрите ухвалою суду від 26.02.2020 за ініціативою Альфа-Банку (як правонаступника Укрсоцбанку). Обсяг його кредиторських вимог, визнаних судом, - 202 млн грн.

Уповноважена особа акціонерів ПрАТ "Компанія "Райз" подавала апеляційну скаргу на вказану ухвалу Госпсуду м. Києва від 26.02.2020 з проханням скасувати цю ухвалу. Однак зрештою апеляційна скарга була відкликана, а 09.06.2020 Північний апеляційний госпсуд закрив відповідне апеляційне провадження.

03.02.2020 Госпсуд м. Києва також відкрив провадження в справі №910/638/20 про визнання банкрутом ПрАТ “Райз-Максимко” (за ініціативою ТОВ «Юридична фірма «Бонус», обсяг визнаних вимог якого - 2,7 млн грн).

Згідно з судовими матеріалами, в межах вказаної справи Укрексімбанк заявляв про вимоги до ПрАТ “Райз-Максимко” на 3,92 млрд грн, Ощадбанк - на 1,75 млрд грн, Альфа-Банк (як правонаступник Укрсоцбанку) - на 226,7 млн грн.

За даними Секретаріату з фінансової реструктуризації, в 2018-2019 роках Ощадбанк реструктуризував заборгованість ПрАТ “Райз - Максимко”. У переліку пов’язаних осіб підприємства фігурували в т.ч. компанії “Укрлендфармінг плс”, ПАТ "Компанія «Райз", ПАТ "Агрохолдинг Авангард", ТОВ "Імперово Фудз" тощо. Як повідомлялося, йшлося про реструктуризацію зобов’язань на 4,4 млрд грн.

ПрАТ "Райз-Максимко", як і ПрАТ "Компанія "Райз", пов`язане з "Укрлендфармінгом", який належить Олегу Бахматюку. Водночас у держреєстрі кінцевим бенефіціаром ПрАТ “Райз-Максимко” і ПрАТ "Компанія "Райз" вказаний Ніколас Піацца (США).

У листопаді 2019 року група міжнародних кредиторів холдингів "Укрлендфармінг" і "Авангард" (теж належить Олегу Бахматюку) заявляла, що загальна сума тіла боргових зобов`язань групи ULF становить близько $1,65 млрд і складається з близько $1,25 млрд боргових зобов`язань перед міжнародними кредиторами та близько $400 млн - перед українськими банками (зокрема державними Укрексімбанком, Ощадбанком). У свою чергу борг перед міжнародними кредиторами складається з близько $775 млн у вигляді єврооблігацій і $475 млн у вигляді кредитної заборгованості перед європейськими й американськими банками (та їхніми відповідними страховиками кредитного ризику).

Раніше Нацбанк наводив інформацію про поруку О. Бахматюка по зобов’язанням ВіЕйБі Банку на 4,55 млрд грн, а по зобов’язанням банку “Фінансова ініціатива” - на 4 млрд грн. За даними НБУ, на початок листопада 2019 року борг ВіЕйБі Банку та банку “Фінансова ініціатива” по рефінансу становив 10,6 млрд грн.

ФГВФО повідомляв, що ВіЕйБі Банк в березні-2020 погасив борги перед НБУ на 2,05 млрд грн.

НБУ подав низку позовів до О. Бахматюка про стягнення з нього як поручителя заборгованості по рефінансу.

У 2019 році Нацбанк заявляв про борги структур О. Бахматюка перед НБУ, ФГВФО, держбанками на 29,3 млрд грн. Власник агрохолдингу "Укрлендфармінг" називав цю інформацію маніпуляцією.

У кінці липня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу прокурора САП та скасувала закриття кримінального провадження щодо можливого заволодіння 1,2 млрд млрд рефінансу, виданого Нацбанком для ВіЕйБі Банку.

ФГВФО заявляв, що неодноразово отримував від О. Бахматюка звернення з пропозицією провести переговори з врегулювання заборгованості по кредитних портфелях ВіЕйБі Банку та банку "Фінансова ініціатива" перед Фондом і НБУ (як зазначалося, зокрема, в жовтні 2019 року була пропозиція про погашення 8 млрд грн впродовж 7 років).

У Меморандумі з МВФ влада України взяла зобов’язання до кінця жовтня 2020 року внести зміни в закон про ФГВФО та інших законів для вдосконалення механізмів ліквідації банків та повернення активів.

Цитата з Меморандуму: “Ці поправки посилять можливість ФГВФО вимагати відшкодування збитків від пов’язаних сторін, не виявляючи дефіцит у ліквідаційному майні, та без спливу терміну позивної давності.

Крім того, ФГВФО буде уповноважений укладати судове врегулювання із пов’язаними сторонами, за умови чітких гарантій (наприклад, після підтвердження незалежним аудитом того, що перспективи відновлення у розумні строки обмежені без врегулювання з огляду на фінансовий стан пов`язаних осіб, захищаючи права ФГВФО на дострокове врегулювання у разі порушення, в тому числі через заставу та через прозоре інформування громадськості про такі угоди).

Ці поправки сприятимуть запровадженню тимчасових заходів щодо пов’язаних осіб під час цивільних позовів та визнають статус ФГВФО як постраждалого у кримінальному судочинстві”.

Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут заявляла, що підтримує внесення змін у законодавство, які уможливили б укладання мирових угод Фондом з власниками банків-банкрутів, причому ці мирові угоди мали б включати у т.ч. можливість списання та/або реструктуризації частини боргу. За її словами, відповідні норми спершу були в “антиколомойському” законопроекті, але потім їх вирішили прибрати та внести у ВР окремий проект змін.

Перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова (якій Рада НБУ 02.10.2020 оголосила догану та висловила недовіру) таким чином описувала своє бачення щодо мирових угод з власниками банків-банкрутів: “Ми дуже давно говорили, що такий інструмент потрібен, тому що ніхто не застрахований від кризи і втрати в майбутньому. Якщо позичальник, який потрапив у важку ситуацію, може з банком про щось домовитися, то в такій ситуації потрібно мати такий же інструмент і у випадку з державою.

Наша нацбанківська команда зараз розробила пропозиції до законопроекту про єдиний підхід до реструктуризації. Якщо ми домовимося з ФГВФО, з яким ми вже давно це обговорюємо, ми будемо пропонувати законопроект для внесення в парламент. Щоб не дискредитувати жодну зі сторін, все має бути прозоро і публічно: і визначення суми боргу, і визнання боргу з боку екс-власників і багато іншого. Це повинно бути репутаційно чисто для НБУ, ФГВФО і держави в цілому”.