Російський Промінвестбанк опинився на межі банкрутства

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» із посиланням на статтю Forbes.ua.

Промінвестбанк (ПІБ) перейшов у власність російської держкорпорації ВЕБ.РФ в останні дні 2008-го, коли в Україні вирувала фінансова криза.

Росіяни купили 75% +3 акції ПІБу у братів Клюєвих, яким за кілька місяців до цього корпоративні права на банк продали або передали Володимир Матвієнко та члени його сімʼї. Банк був одним із найбільших у країні, займав шосте місце за активами, але був дуже близьким до банкрутства: криза ліквідності.

Російські акціонери врятували банк і влили у нього кілька мільярдів доларів. До війни 2014-го ПІБ входив у топ українського ринку за обсягами корпоративного кредитування.

2014-го, після анексії Криму Росією, США та Євросоюз ввели санкції проти низки російських структур, включно проти Зовнішекономбанку. Через три роки, 2017-го, ввела санкції і Україна – РНБО заборонила «дочкам» російських держбанків виводити гроші на користь материнських структур. Тоді – на початку 2017 року – ПІБ посідав 11 місце за обсягом активів (33 млрд грн). За наступні пʼять років банк опустився на 28 місце, а його активи скоротилися впʼятеро.

Але й у сьогоднішнього ПІБу залишилися варті уваги кредити. Співрозмовник у топменеджменті фінустанови, який попросив не згадувати його імені у цій статті, говорить, що банк має працюючі кредити «Запоріжсталі» ($3 млн), борг мережі заправок KLO ($2,5 млн), нерухомість на суму близько $70 млн.

Борг національного значення

Ключовий момент в історії краху ПІБу – борги «Укрзалізниці» на $153 млн . Заборгованість не була погашена у встановлені договорами терміни у 2014–2015 роках через антитерористичну операцію, йдеться у відповіді пресслужби УЗ на запит Forbes. Після – у 2016–2017 роках, стверджують у компанії, – УЗ намагалася реструктурувати борг, але банк не пішов на компроміс. УЗ пропонувала списати 50% боргу, розповідає співрозмовник у керівництві НБУ, та просила у регулятора сприяння.

2019-го ПІБ продав борги УЗ за $123 млн британській VR Global Partners, яка з 2014-го активно інвестувала в українські проблемні активи. Серед проєктів, розповідає президент VR Global Partners Річард Дейтц, – купівля єврооблігацій Укрексімбанку, Ощадбанку та УЗ, випущених за часів Януковича, а також реструктуризації компаній Ріната Ахметова «Метінвест» та ПУМБ, низка інвестицій у «зелену» енергетику.

«Ми заплатили фактично 80 центів за кожен долар боргу – не те, щоб супер приваблива ціна, – каже Дейтц. – Чому ми зайшли до цієї транзакції за такою ціною? Ми були знайомі з компанією і чекали на конструктивні переговори. До угоди ми зустрічалися з Кравцовим, Білаком та іншими топособами компанії. Розмова була досить дружньою, що мотивувало нас купити цей борг».

Покупця для кредитів УЗ допомагала шукати компанія Finpoint Сергія Будкіна.

Подальші події Дейтц описує як «акт рейдерства» з боку української держави: УЗ оскаржила продаж боргу, наприкінці грудня 2021-го Верховний суд визнав угоду між ПІБ та VR Global Partners недійсною.

Згідно з рішенням, борг УЗ перед ПІБом потрібно відновити, а сам банк повинен повернути британській компанії не менше $130 млн (сплачені $123 млн плюс 3% річних за користування грошима). Альтернативи виконанню рішення немає, йдеться у відповіді пресслужби Міністерства юстиції на запит Forbes.

Дейтц із VR Global Partners розчарований таким рішенням суду. Тепер він сподівається на переговори з українською владою, але не виключає звернення до ЄСПЛ та інших міжнародних судів. Заступник голови Офісу президента Михайло Подоляк погодився прокоментувати конфлікт, однак на момент публікації не надав позицію ВП.

За що НБУ звільнив Будкіна та Рожка

Для ПІБ виникнення зобовʼязань перед VR Global Partners – велика проблема. За гроші, отримані від компанії, банк повністю розрахувався із вкладниками-фізособами, розповідає Дейтц.

Грошей, щоб заплатити за повернення боргів УЗ, банк не має, підтвердив Forbes співрозмовник у керівництві НБУ. Станом на 1 грудня 2021-го на балансі ПІБ було близько 1,5 млрд грн ліквідних активів (готівка, кошти в НБУ та інших банках), або приблизно $52 млн. Ще 1,1 млрд грн – інвестиційна нерухомість, 3,2 млрд грн – кредитний портфель.

Через санкції 2017-го продаж активів – єдине джерело ліквідності, говорить на правах анонімності топменеджер ПІБу. Але цей продаж має бути погоджений із НБУ – так регулятор, за рішенням РНБО, відстежує виконання санкцій.

Одна з таких угод стала причиною усунення Нацбанком наприкінці 2021-го двох керівників ПІБ – голови наглядової ради Сергія Будкіна та голови правління Андрія Рожка.

За даними трьох співрозмовників у НБУ та банку, причина звільнення топменеджерів у тому, що ПІБ продав активи без узгодження нинішнього керівництва НБУ. Йдеться про майнові права за кредитами та частками у статутних капіталах двох проблемних боржників банку – «Модуль Україна» та ПІІ «Едпол». Сума угоди – 223 млн грн (близько $8 млн), покупець – фінкомпанія «Женева», що спеціалізується на купівлі дефолтних кредитів.

ПІБ вже намагався продати цей актив у 2019-му і отримав погодження регулятора, але не зміг провести торги через судову заборону. Тоді НБУ керував Яків Смолій, а блок банківського нагляду очолювала Катерина Рожкова. Наразі аналогічні посади обіймають відповідно Кирило Шевченко та Ярослав Матузка. Рожкова зберегла місце у правлінні, але тепер відповідає за адміністративні та операційні питання.

У «Промінвесті» вважають погодження 2019 року чинним, каже топменеджер ПІБу, який попросив не згадувати його імʼя у цій статті. За новим дозволом, за словами двох співрозмовників у ПІБ та НБУ, банк звернувся до регулятора восени 2021-го. Нацбанк тягнув час, і керівництво ПІБ пішло ва-банк, щоб не втратити покупця та залишки ліквідності.

2 лютого в Окружному адмінсуді Києва має відбутися засідання за позовом ПІБ, який заперечує усунення топів. Суд уже двічі переносили на прохання банку. До суду ПІБ може не дожити. «Якщо регулятор вирішить блокувати продаж інших активів ПІБу, банк може вирушити до Фонду гарантування вже в січні, хоча у нього немає заборгованості перед вкладниками», – побоюється співрозмовник у ПІБ.

Чи є для цього формальні підстави? Станом на 1 грудня, згідно з даними НБУ, ПІБ порушував норматив кредитів «в одні руки» (Н7) – 67% за норми не більше 25% (але проти минулого місяця показник покращився – у листопаді було 88%). Також банк допустив порушення нормативів валютної позиції – за норми 10% Л13-1 та Л13-2 були у грудні 55% та 52%, місяцем раніше було 107% та 131%. Інші нормативи, включно з вимогами до капіталу та ліквідності, банк виконує із запасом.

Інтерес Коломойського та позов Росії

Банкрутство ПІБ може бути вигідне російському власнику банку. У середині 2019-го ВЕБ.РФ подав позов проти України в арбітраж Стокгольму на $2,7 млрд – суму інвестицій росіян у ПІБ. Один із аргументів – упереджене ставлення. З цієї причини банк нібито не зміг стягнути заборгованість із «Укрзалізниці» і змушений був продати борг із дисконтом, йдеться у коментарі пресслужби Мінʼюсту.

Стокгольмський розгляд завершиться в першій половині 2023-го, говорить на правах анонімності топменеджер ПІБ. Банкрутство банку, вважає він, може допомогти ВЕБ.РФ підтвердити свою тезу про експропріацію власності в Україні.

Але і це не остання сюжетна лінія навколо ПІБу. Позов росіян блокує суперечку за активи ПІБу, в якому беруть участь структури Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

У вересні 2018-го акції банку було заарештовано за позовом компаній групи «Приват». Перед цим Коломойський і Боголюбов виграли розгляд проти Росії в Гаазі – арбітраж визнав факт експропріації Росією майна їхніх компаній у Криму, присудивши компенсацію $130 млн плюс відсотки.

Гроші Коломойський розраховував стягнути за рахунок ПІБу. У березні 2020-го відбувся примусовий продаж акцій банку на біржі ПФТС – їх купила компанія «Фортіфай», заплативши 269 млн грн, удвічі менше за стартову ціну. Незабаром після цього «Фортіфай» спробував купити Сергій Тігіпко, проте він не отримав погодження у НБУ.

«Він не зміг структурувати угоду: показати джерела походження коштів та структуру власності», – пояснює один із членів правління регулятора, який попросив не називати його імені. Непублічним партнером Тігіпка у цій угоді міг бути Коломойський, вважає співрозмовник у менеджменті ПІБ.

Із серпня 2021-го рішення Стокгольмського арбітражу легалізоване українським судом, і продати акції ПІБ неможливо. «Фортіфай» отримала назад сплачену суму.

Позиція України у суперечці з ВЕБ.РФ – російські держбанки використовувалися в політичних цілях. «Основним їхнім завданням в Україні було не отримання прибутку, а вплив на низку великих державних та промислових компаній», – йдеться у письмовому коментарі Мінʼюсту.

Коментар пресслужби ВЕБу 11-річної давнини це побічно підтверджує:

«Входження Зовнішекономбанку (назва ВЕБ.РФ на той час. – Forbes) у капітал ПІБу було спрямовано… на відновлення економічного впливу Росії на пострадянському просторі…

Зовнішекономбанк та ПІБ виступають провідниками державних інтересів РФ в Україні… Серед цілей – розширення меж присутності російського капіталу на ринках України».