Робота з проблемними активами потребує законодавчого врегулювання - Всеукраїнське об’єднання приватних виконавців

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» із посиланням на Всеукраїнське об’єднання приватних виконавців "Факт".

У сесії виступив заступник Голови Асоціації приватних виконавців, заступник Голови правління Всеукраїнського об’єднання приватних виконавців ФАКТ, приватний виконавець Анатолій Телявський.

Він зосередив свій виступ на аналізі перспектив повернення заборгованості банківським установам в умовах нового законодавства у сфері примусового виконання рішень.

Окремої уваги заслуговувало питання нових умов продажу земельних ділянок у виконавчому провадженні. Він позитивно відзначив появу на ринку ДП «Прозорро.Продажі», оскільки це довгоочікуваний конкурент ДП «СЕТАМ» і якісний ресурс для роботи десятків інших платформ для організації земельних торгів. Тим не менш, на його думку, численні аспекти торгів досі не врегульовані законодавством: приватним виконавцям надали невластиві їм обов’язки саме продавців арештованого майна, тому вся відповідальність за торги перекладається саме на них.

Також Телявський наголосив на необхідності законодавчого врегулювання проблеми переходу боржників у банкрутство з метою унеможливлення фраудаторності відповідних правочинів. Прикладом він навів справу про заборгованість компаній бренду «Гаврилівські курчата», адвокати яких використали суперечливу судову практику Верховного Суду стосовно стадійності продажу майна, а також навіть ініціювали відкриття фіктивного кримінального провадження проти приватних виконавців.

Актуальним питанням для приватних виконавців залишається звернення стягнення на заставне майно. Причиною є знову ж таки законодавча неврегульованість. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 січня 2020 року у справі №910/7221/17 зазначає, що "саме настання ВСІХ ТРЬОХ обставин в сукупності вказаних у ст. 51 ЗУ "Про ВП", дозволяють звернути стягнення на майно, яке перебуває у заставі у виконавчому провадженні":

1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя. Тим не менш, така норма надає можливості для фраудаторних правочинів недобросовісним боржникам. Законопроект 5660 "Про примусове виконання рішень" покликаний вирішити проблему, оскільки передбачає, що "настання хоча б однієї з підстав дає право на звернення стягнення на майно".

"Система примусового виконання рішень в Україні, зокрема робота приватних виконавців, потребує законодавчого регулювання. Комітет Верховної Ради України з правової політики має приділити увагу зазначеним питанням. Сподіваємося, що багато неузгодженостей вирішить прийняття законопроекту 5660 "Про примусове виконання рішень" у другому читанні, який має бути прийнятий в оптимальному вигляді для унеможливлення ухилення від правосуддя в Україні", – зазначив Анатолій.