Богдан Яринко: Ми довели, що саморегулівні органи спроможні самостійно контролювати діяльність арбітражних керуючих

Рівно рік, як обрано Раду арбітражних керуючих міста Києва. Незважаючи на виклики, які приніс 2020 рік, Раді арбітражних керуючих міста Києва завдяки єдності та підтримки один одного вдалося не лише запустити місцеве саморегулювання арбітражних керуючих найбільшого в Україні регіону, а й фактично реорганізувати попередні осередки об’єднань арбітражних керуючих столиці в діючу структуру, покликану захищати права та інтереси своїх колег, налагодити зв’язки між арбітражними керуючими регіону.

Радою на постійній основі проводяться засідання, предметом розгляду яких є найбільш болючі для арбітражних керуючих питання, зокрема: щодо розміру щорічних внесків арбітражних керуючих України; недопущення тиску на арбітражних керуючих, в тому числі шляхом призначення перевірок за безпідставними скаргами; обговорення змін щодо вдосконалення діючого законодавства про банкрутство, в тому числі в частині захисту прав та інтересів арбітражних керуючих, зокрема щодо забезпечення фінансування діяльності останніх тощо; і, найголовніше, Радою розглядаються питання наявності в діяльності арбітражного керуючого ознак дисциплінарного проступку, зокрема за порушення правил професійної етики арбітражного керуючого.

Спільнота арбітражних керуючих дещо побоювалась після набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства напливу скарг на арбітражних керуючих за порушення професійної етики, в тому числі від кредиторів, які шляхом подання відповідних скарг діють в інтересах інших арбітражних керуючих, маючи на меті замінити непідконтрольного арбітражного керуючого на більш лояльного до кредиторів. Окремі арбітражні керуючі навіть передрікали радам арбітражних керуючих регіонів статус каральних органів.

Однак, попри намагання окремих інституцій та впливових осіб притягнути арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності за штучно надумане порушення професійної етики Рада арбітражних керуючих міста Києва довела, що, здійснюючі контроль за діяльністю арбітражних керуючих, завданням саморегулівних органів арбітражних керуючих є, перш за все, захист їх прав та інтересів від посягань на незалежність останніх з боку зацікавлених осіб.

На нашу думку, віднесення розгляду скарг на арбітражних керуючих за порушення професійної етики до компетенції рад арбітражних керуючих регіонів взагалі є концептуальною перемогою всієї спільноти арбітражних керуючих, адже лише такі ж самі арбітражні керуючі, які не з чуток знають проблематику роботи своїх колег, та з розумінням ситуації в цілому спроможні об’єктивно вирішити чи є ж таки порушення професійної етики, а не просто намагання зацікавлених осіб змінити таким чином арбітражного керуючого в певній справі про банкрутство.

Ми погоджуємось, що Кодекс професійної етики арбітражного керуючого потребує змін. Рада арбітражних керуючих міста Києва, з свого боку, усіляко сприяє ґрунтовній розробці відповідних змін, які б замість надання приводу охочим подавати скарги на арбітражних керуючих у такий спосіб, захищали б останніх від безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності, усуваючи суб’єктивні чинники.

Отже, за перший рік існування Рада арбітражних керуючих міста Києва зробила упевнений крок вперед та довела, що саморегулівні органи арбітражних керуючих спроможні самостійно контролювати діяльність арбітражних керуючих та в майбутньому готові перейняти повноваження Міністерства юстиції України щодо повного контролю за діяльністю арбітражних керуючих.

Рада арбітражних керуючих міста Києва, з свого боку, як саморегулівний орган найбільшого регіону і в подальшому вживатиме максимальних заходів для збереження прав регіонів, прийматиме активну участь у розвитку НААКУ, в тому числі формуванні її структурних підрозділів, надаючи свої зауваження та пропозиції, а також захищатиме усіх арбітражних керуючих, які звертатимуться до Ради за допомогою. Арбітражні керуючі повинні знати, що можуть в будь-який час звернутись за захистом до Ради арбітражних керуючих міста Києва як через керівні органи, так і через окремого члена Ради, а ми, з свого боку, будемо максимально відстоювати інтереси арбітражного керуючого. Натомість, у разі наявності порушень з боку останнього, арбітражний керуючий повинен розуміти, що уникнути відповідальності за незаконні дії йому не вдасться.

В прийдешньому році маємо бажання, звісно з урахуванням карантинних обмежень, проводити професійні заходи за участю спільноти арбітражних керуючих, зокрема круглі столи, семінари, наукові конференції тощо. А також завдяки наполегливій роботі саморегулівних органів посилити авторитет арбітражного керуючого як незалежного та професійного учасника відносин банкрутства.

На майбутнє хотілось би побажати усім арбітражним керуючим України міцного здоров’я, успіхів у професійній діяльності та гідної винагороди за свою роботу.