Криптоактиви у банкрутстві

Сьогодні у світі тривають активні наукові дискусії щодо визначення правового статусу криптоактивів – криптовалюти, інвестиційних токенів та інших цифрових інструментів. В деяких країнах з цим вже визначились. Відразу зауважимо, незважаючи на складність прийняття таких рішень, це сприяє встановленню правової визначеності.

Достатньо поширеним стають судові справи, в яких предметом спору є такі об’єкти регулювання як криптовалюта. Не винятком є і справи про банкрутство. В деяких юрисдикціях, наприклад на Кайманових островах, такі справи є достатньо логічними, оскільки ця юрисдикція є визнаним у світі місцем залучення міжнародних інвесторів у різні фінансові інструменти. Так, у цьому інвестиційному раю діють компанії, які пропонують випуск різних цифрових оборотних інструментів.

Фахівці вже пророкують ситуації, коли до суду будуть звертатись у тому числі і з заявами про ліквідацію компаній, діяльність яких пов’язана з блокчейн технологіями, випуском криптовалюти та розміщенням цифрових фінансових інструментів, у разі їх неспроможності. Висловлюється припущення щодо того, що у судових юристів та практикуючих адміністраторів у справах про банкрутство не так багато часу для того, щоб зрозуміти усі нюанси щодо випуску та обігу нових цифрових інструментів. Однак, вже є практика розгляду справ про банкрутство, де майном виступають такі інструменти і, як показують тенденції розвитку таких ринків кількість таких справ буде зростати.

Для прикладу наведемо один з таких прикладів – банкрутство однієї із найбільших у світі бірж біткоїнів Mt. Gox, на якій кілька років тому обертались близько 70% усієї цієї валюти. На цій біржі в обороті знаходилось 850 тисяч біткоїнів, 750 з яких належали клієнтам. Компанія пішла у банкрутство відповідно до рішення суду, постановленого в Японії у квітні 2014 року. Було призначено ліквідатора.

Очевидно, ця справа про банкрутство є транскордонною. Іноземний елемент у цій справі виявлявся у тому, що клієнтами компанії були суб’єкти права різних країн світу. Крім того, призначений у цій справі ліквідатор ініціював визнання цього судового провадження у США за правилами Розділу 15 Кодексу банкрутства, а потім і у Канаді.

Ініціювали порушення справи про банкрутство незабезпечені кредитори, які тримали свої кошти та криптовалюту на цій біржі. Загалом було заявлено вимог на суму у 400 мільйонів доларів США.

Наприкінці 2017 року, у період здійснення провадження у цій судовій справі, відбулось значне підвищення вартості криптовалюти, в результаті чого конкурсна маса боржника практично миттєво значно підвищилась і стала складати вже близько мільярда доларів США. Відповідно до положень законодавства про банкрутство Японії усі вимоги кредиторів у цій справі могли б бути виконані, а решта конкурсної маси могла б бути повернута їх власникам.

Враховуючи ситуацію, що змінилась, ініціюючі кредитори у цій справі виступили з пропозицією про припинення провадження у справі про банкрутство з поданням позовів про повернення боргів згідно з правилами позовного провадження за рахунок різниці вартості криптовалюти на момент початку розгляду справи та моменту можливого погашення боргів. Це стало можливим завдяки волативній природі криптовалюти.

Виключним правовим питання у справі стало з’ясування того, чи є криптовалюта майном, а якщо так, то яким видом майна. Таке питання виникло тому, що у цій справі інвестор вимагав повернути йому депоновані біткоїни на тій підставі, що таке майно повинно бути відділене від майна компанії. Цікавим у цій справі було те, що суддя постановив, що біткоїн не може бути правом на річ, оскільки він не є матеріальною річчю, а тому не може перебувати під “абсолютним контролем” власника.

Ця справа є одним із прикладів того, які підходи використовують суди у справах, де предметом спору є цифрові активи. У світовій практиці є й інші судові рішення, що ґрунтуються на інших підходах до визначення правової природи криптомайна.

Одне можна вже впевнено зауважити: набагато складніше визначити правовий статус криптомайна у справах про банкрутство, ніж у звичайних спорах щодо права власності чи майнових прав особи на це майно, якщо вважати це майном.