Денис Ткаченко: Аналіз дисциплінарної практики арбітражних керуючих

У 2020 році у рамках спільної роботи Проекту Європейського Союзу «Право-Juctice» з Міністерство юстиції України та за підтримки Національної асоціації арбітражних керуючих України була створена робоча група національних експертів Проекту ЄС «Право-Juctice», що здійснює аналіз дисциплінарної практики арбітражних керуючих. Метою цієї робочої групи є: дослідження джерел та матеріалів, вивчення думок, та пропозицій професійної спільноти арбітражних керуючих, Міністерства юстиції України, Господарських судів. Предметом дослідження є основа проблематика застосування дисциплінарної відповідальності та шляхів її удосконалення, напрацювання рекомендацій щодо методик застосування санкцій до арбітражних керуючих. Основною задачею та метою такої робочої групи – запропонувати низку рекомендацій щодо змін до нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, методик та регламентів щодо застосування дисциплінарної відповідальності.

У цьому році, я мав честь стати національним експертом Проекту Європейського Союзу «Право-Juctice» та членом вищезазначеної робочої групи, що здійснює аналіз дисциплінарної практики арбітражних керуючих (Далі за текстом – Робоча група).   

До речі з першим скажемо так звітом Робочої групи можна ознайомитися за наступним посиланням - https://www.pravojustice.eu/storage/app/uploads/public/5fd/a16/e58/5fda16e58cda3933706224.pdf.

Обговорюючи в рамках Робочої групи питання можливих концепцій реформування правового інституту дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих, ми з експертами прийшли до висновку, що в нас не має однієї чіткої думки стосовно існування єдиної безальтернативної концепції і це насправді є дуже добре, тому що в нас існує та триває живий діалог зі всіма учасниками ринку банкрутства. У зв'язку з чим, в тому числі, було прийнято рішення поділитися думками з професійним середовищем, за результатами чого можливо буде розроблено єдиний дієвий концептуальний продукт, котрий в подальшому можна буде втілювати у життя.

Так нещодавно, а саме 30 березня 2021 року, відбувся черговий захід Робочої групи, на котрому національними експертами Проекту ЄС «Право-Juctice» були презентовані напрацьовані концепції реформування правового інституту дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих. Посилання на відео даного заходу - https://fb.watch/4I-gsT3egs/.

На даному заході були обговорені такі питання, як: розподілення повноважень контролю за діяльністю арбітражних керуючих між державним органом з питань банкрутства та господарським судом в рамках справи про банкрутство; реформування правового статусу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих; запровадження процедури адміністративного оскарження рішень Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, в обмін на обмеження права на їх судове оскарження; Кодекс професійної етики арбітражного керуючого: стан розробки та перспективи.

Також на даному заході експертами було презентовано таблицю з концепціями реформування процедур дисциплінарного провадження.

Тема мого виступу на даному заході була наступна: «Розподілення повноважень контролю за діяльністю арбітражних керуючих між державним органом з питань банкрутства та господарським судом в рамках справи про банкрутство».   

Всім нам відомо, що на теперішній час існує певне задвоювання контролю за діяльністю арбітражного керуючого з боку державного органу з питань банкрутства в особі Міністерства юстиції України та його територіальними органами та Господарськими судами, котрі розглядають справи про банкрутства.

Так наприклад одна і та ж сама скарга ідентичного змісту на арбітражного керуючого, може розглядатися навіть одночасно як Господарським судом так і територіальним органом Міністерства юстиції України, і іноді буває так, що результати розгляду таких скарг є зовсім різними. Тому є необхідність розподілення повноважень контролю за діяльністю арбітражних керуючих між державним органом з питань банкрутства та господарськими судами.

За презентованою концепцією пропонується чітке розподілення повноважень контролю за діяльністю арбітражних керуючих, між державним органом з питань банкрутства, Господарськими судами та Саморегулівною організацією арбітражних керуючих (скорочено – СРО) в особі Національної асоціації арбітражних керуючих України (скорочено – НААКУ)  а саме:

При обговоренні в професійному середовищі даного можливого розподілення повноважень контролю, я неодноразово чув критику стосовного того, що Господарські суди на теперішній час і так перевантажені, а за даною концепцією суди будуть завантажені ще більше, однак я не згоден з даною критикою, у зв’язку із наступним:

1. Дивіться, на сьогодні Кодексом України з процедур банкрутства передбачена можливість оскарження дій та/або бездіяльності АК в рамках справи про банкрутство, як раз шляхом подачі відповідної скарги до Господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство.
2. Вважаю, що Господарський суд більш за всіх (окрім самого арбітражного керуючого) обізнаний про хід здійснення процедури банкрутства, тому що документи стосовно процедури банкрутства, з самого початку повинні міститися в матеріалах справи та відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства – арбітражний керуючий підзвітний безпосередньо Господарському суду та учасникам провадження у справі про банкрутство (комітету кредиторів боржника).

Так наприклад якщо ми говоримо про стадію розпорядження майном:

• то саме суд розглядає та затверджує заявлені кредиторські вимоги кредиторів у попередньому засіданні, перевіряючи правильність та належність дій розпорядника майна при розгляді таких кредиторських вимог;
• саме суд проводячи підсумкове засідання надає оцінку діям та/або бездіяльності арбітражного керуючого при виконання повноважень розпорядника майна (проведення належної інвентаризації, фін. аналізу, скликання та проведення зборів та комітету кредиторів та інше).

Що стосується процедури ліквідації:

• відповідно до останньої вже сталої судової практики, саме суд оцінює всю повноту дій ліквідатора при проведенні ліквідаційної процедури в тому числі при розгляді звіту ліквідатора за результатами всієї ліквідаційної процедури;

Що стосується процедури санації:

• саме суд, разом із кредиторами в особі комітету кредиторів боржника, контролюють виконання чи не виконання плану санації керуючим санацією, та інше.

Тобто з наведеного аналізу вбачається, що фактично Господарським судом в будь якому випадку, при розгляді справи про банкрутства, незалежно від наявності або відсутності скарг на арбітражного керуючого, надається оцінка діям та/або бездіяльності арбітражного керуючого. Тому саме з цих підстав вважаю, що повноваження по розгляду скарг на дії та/або бездіяльність арбітражного керуючого повинно розглядатися виключно Господарським судом. 

Також даною концепцією, пропонується встановити певні фільтри для подачі скарг на арбітражного керуючого. Так за подачу до суду скарги на арбітражного керуючого пропонується встановити сплату судового збору, а заявником відповідної скарги повинна бути особа чиї права порушені, що також повинен встановити суд при розгляді такої скарги. Це повинно зменшити обсяг безпідставних скарг на арбітражних керуючих, або скарг взагалі невідомих або неіснуючих осіб, що має місце на практики на теперішній час.

Що стосується дисциплінарної комісії у запропонованій концепції:

В запропонованій концепції пропонується або існування дисциплінарної комісії в діючому на теперішній час форматі, яка приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі:

• подання Саморегулівної асоціації арбітражних керуючих (питання етики, дотримання рішень та положень НААКУ, підвищення кваліфікації);
• подання Міністерства юстиції України (щодо планових перевірок); 
• Подання Саморегулівної асоціації арбітражних керуючих або Міністерства юстиції України або інше (замість позапланових перевірок, за результатами розгляду судом скарги на арбітражного керуючого, в котрій буде встановлено наявність порушення в діях та/або бездіяльності арбітражного керуючого).

В запропонованій концепції, дисциплінарній комісії не потрібно буде встановлювати правильність та законність проведення позапланової перевірки, наявність або відсутність взагалі порушень з боку арбітражного керуючого. Така наявність або відсутність порушень з боку арбітражного керуючого буде встановлено безпосередньо рішенням суду (в нашому випадку ухвалою господарського суду за результатами розгляду скарги на арбітражного керуючого).   

Або пропонується наприклад існування дисциплінарної комісії як окремого незалежного органу, який буде мати окреме діловодство, самостійно готувати та публікувати прийняті рішення у формі протоколу, та такі протокольні рішення не будуть потребувати в результаті окремого наказу Міністерства юстиції України, як це відбувається зараз. В такому випадку відповідачем у процедурах судового оскарження рішень дисциплінарної комісії буде як раз дисциплінарна комісія, а не державний орган з питань банкрутства в особі Міністерства юстиції, як це відбувається наразі.  В такий концепції пропонується оскарження рішень дисциплінарної комісії до апеляційного господарського суду. 

Що стосується можливості оскарження рішень дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, то запропонованою концепції пропонується наприклад створення апеляційної дисциплінарної комісії на базі Саморегулівної організації арбітражних керуючих за участю всіх членів дисциплінарної комісії (в тому числі  представників державного органу з питань банкрутства) та наприклад представників Наукової ради Саморегулівної організації арбітражних керуючих, членів ради Саморегулівної організації арбітражних керуючих та інше. Без подальшої можливості оскарження рішень дисциплінарної комісії до суду.

Також обговорювалася ідея, що наприклад рішення дисциплінарної комісії є остаточним, без можливості оскарження в судовому порядку, з підстав того, що на сьогоднішній день більшість дисциплінарної комісії (а саме чотири члени дисциплінарної комісії з семи) є арбітражні керуючи, котрі делеговані до такої комісії самими ж арбітражними керуючими через проведення з’їзду Саморегулівної організації арбітражних керуючих.

Також хочу звернути увагу, що за останній рік і навіть більше дуже активно йде обговорення можливої передачі певних повноважень від Міністерства юстиції України до Саморегулівної організації арбітражних керуючих, а саме до Національної асоціації арбітражних керуючих України.   

На мій погляд, запропонована концепція як раз і може стати саме тим поштовхом для прискорення можливої передачі певних повноважень від Міністерства юстиції України до Саморегулівної організації арбітражних керуючих.

І завершити наше спілкування хотілося б цитатою французького поета Поля Валері: «Отвергая — предлагай, предлагая — действуй». В контексті того, що отримуючи певну критику та заперечення тим чи іншим напрацьованим пропозиціям та концепціям, хотілося б отримувати не тільки певну аргументацію, а й альтернативне бачення (пропозиції) з тих чи інших питань, котрі можливо і будуть застосовані в роботі експертів Робочої групи.