Сергій Грабован: Бізнесмен може нести відповідальність за боргами свого підприємства

Кожний керівник, засновник підприємства  та будь-яка особа, яка приймає рішення стосовно юридичної особи мають бути готові нести (повинен  знати про те, що можуть нести ) відповідальність за боргами свого підприємства.

І в деяких випадках не працюють норми статті 96 Цивільного кодексу України та спеціальних законів, в яких передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за її зобов’язаннями.

Що ж це за випадки?

Загальне правило щодо обмеженої відповідальності юридичної особи своїм майном  не застосовуються,  якщо встановлюється, що права керівника, засновників використані протиправно, із завданням шкоди кредиторам і доведення до банкрутства юридичної особи.

Вказані питання стають предметом розгляду господарського суду  у справі про банкрутство.

Частина 2 статті 61 Кодексу України процедур банкрутства надає право  ліквідатору (арбітражному керуючому), якого призначено судом, під час здійснення своїх повноважень  заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.

Звернемось до частини 1 статті 215  Господарського кодексу України, яка говорить про те, що у випадках, передбачених законом, суб’єкт підприємництва-боржник, його засновники, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за умисне доведення до банкрутства.

За положеннями частини 1 статті 619 Цивільного кодексу України законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Отже, як бачимо, правова база для застосування додаткової відповідальності до  керівників, засновників , та інших осіб існує.

Які  факти встановлює суд задля  виникнення підстав для подання заяви для застосування такої відповідальності. Це:

• відкриття справи про банкрутство відносно боржника – юридичної особи;
• пред’явлення кредитором чи кредиторами вимог до боржника задля оплати  боргу;
• визнання господарським судом боржника банкрутом внаслідок неспроможності задовольнити вимоги кредиторів;
• у банкрута відсутнє або недостатньо майно, за рахунок якого можливо задоволення вимог кредиторів;
• такий стан банкрута (відсутність майна) є наслідком дій або бездіяльності осіб, які впливають на прийняття рішень, та це призвело до банкрутства.

Доведення  відсутності вини при розгляді заяв про застосування субсидіарної відповідальності може покладатись на відповідача (керівника, засновника боржника) з правових підстав, які визначені у ст. 614,1166 Цивільного кодексу України.

Важливим є те, що  наявність вироку у кримінальній справі не є обов’язковою при розгляді питання про застосування до особи  субсидіарної відповідальності у господарському процесі у справі про банкрутство.

Слід  звернути увагу і на  обов’язок боржника  у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом та відповідальність  керівника  боржника, який допустив порушення цих вимог, у вигляді солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів,  як перебачено частиною  6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Це питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Чинне законодавство передбачає низку заходів, які дозволяють застосовувати всі заходи задля задоволення вимог кредиторів не тільки за рахунок майна юридичної особи боржника, а і його засновників та керівників за доведеності факту їх неправомірних дій та доведенні боржника до банкрутства, що вимагає ретельного вивчення та дослідження всіх умов застосування такої відповідальності та формування правових позицій захисту.