Банкрутство у серпні: "Гаврилівські курчата" вдало захищаються, а баскетбольний клуб заборгував державі 4,7 млрд грн

Власник "Гаврилівських курчат" відбив атаку на своє підприємство

17 серпня Північний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу компанії "Комплекс Агромарс" та скасував ухвалу Господарського суду м. Києва від 14 липня цього року про відкриття справи про банкрутство цієї компанії.

Компанія "Комплекс Агромарс" — один з найбільших виробників курятини в Україні, яке продає свою продукцію під торговою маркою "Гаврилівські курчата". Власником компанії є Євген та Марина Сігали.

Процедуру банкрутства "Комплексу Агромарс" ініціювала компанія "Інтер Вей Капітал". Суд першої інстанції визнав кредиторські вимоги цієї компанії до "Комплексу Агромарс" на суму 214 млн грн. З цієї суми боргу 158 млн грн — це забезпечені заставою/іпотекою майна боржника, і права вимоги на ці борги ТОВ "Інтер Вей Капітал" викупило у ПУМБу.

У матеріалах справи зазначається, що компанія Сігалів заперечувала проти відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки вона може погасити борги і без відкриття справи.

Крім того, зазначав "Комплекс Агромарс", є спір щодо права вимоги кредитора — компанія "Інтер Вей Капітал" набула право звертатись до суду на початку березня поточного року, під час дії карантинних обмежень. І тому "Комплекс Агромарс" звернувся до суду із заявою про визнання цих договорів недійсними.

Як повідомляв інформпортал "Банкрутство & Ліквідація", бенефіціарами "Інтер Вей Капітал" є Василь та Євген Астіони. Василь Астіон є власником Dnipro Agro Group — вертикально інтегрованої групи компаній, що займаються вирощуванням, зберіганням та продажем зернових та олійних культур. Земельний банк компанії — біля 50 тис. га.

Згідно рейтингу «100 найбагатших людей України» видання «Фокус» за 2019 р., статки Василя Астіона складають $70 млн.

Суд не дав Райффайзен Банку збанкрутувати трубний завод Тарути

11 серпня Центральний апеляційний господарський суд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Райффайзен Банку та залишив без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада минулого року, якою було закрито провадження в справі про банкрутство Дніпропетровського трубного заводу, що належить корпорації "Індустріальний союз Донбасу", міноритарним власником якої є депутат Верховної Ради Сергій Тарута.

Райффайзен Банк домагався визнати “Дніпропетровський трубний завод банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру.

В Ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області минулого року було вказано, що справа про банкрутство заводу тривала вже понад 5 років на стадії розпорядження майном, і незважаючи на те, що розпорядник майна намагався скликати збори кредиторів, вони не відбувались через неявку основного кредитора – корпорації "Індустріальний союз Донбасу", якій належить більше ¾ голосів.

Суд, відмовляючи у визнанні Дніпропетровського трудного заводу банкрутом, взяв до уваги і те, що це підприємство є містоутворюючим, там працює близько 1 тис працівників, і визнання його банкрутом може призвести до того, що люди залишаться без роботи.

Як повідомляв інформаційний портал "Банкрутство & Ліквідація", у травні Господарський суд Луганської області відкрив справу про банкрутство ще одного підприємства, яке належить Сергію Таруті – Алчевського металургійного комбінату.

Також у березні поточного року Господарський суд Донецької області відкрив провадження в справі про банкрутство корпорації "ІСД". Ініціатор стала компанія Indumet S.A. (Люксембург), яку Сергій Тарута пов’язував з російською державною корпорацією ВЕБ.РФ, що є мажоритарним власником "ІСД". При цьому суд визнав вимоги Indumet S.A. до "ІСД" на 10,13 млрд грн.

Баскетбольний клуб-банкрут заборгував держбанку 4,7 млрд грн

Господарський суд Запорізької області 10 серпня визнав банкрутом ТОВ "Баскетбольний клуб "Азовмаш" і відкрив його ліквідаційну процедуру, а місяцем раніше суд визнав грошові вимоги до цього боржника з боку Укрексімбанку на суму 4,7 млрд грн, як забезпечені заставою.

Засновниками “Баскетбольний клуб “Азовмаш” є компанії "Азовелектросталь" та "Торговий дім Азовзагальмаш”, що входять до складу машинобудівного холдингу "Азовмаш". У 2014-2016 рр. фінансовий стан «Азовмашу» значно погіршився через втрату ринків збуту, більшість з яких припадала на країни СНД, а загальна кредиторська заборгованість «Азовмашу» перевищувала $700 млн. Після цього розпочалась низка банкрутство підприємств, що входили до складу холдингу.

Наприкінці 2019 р. Господарський суд Донецької області частково задовольнив позов ліквідатора ВТБ Банку до ТОВ "Баскетбольний клуб "Азовмаш" та вирішив у рахунок погашення заборгованості ПрАТ “Азовелектросталь” за кредитами на суму 76 звернути стягнення на предмети іпотеки на належне ТОВ “Баскетбольний клуб “Азовмаш” майно, серед якого був готельний комплекс “Європейська” у Маріуполі.

Жеваго банкрутує свою компанію, яка не стала конкурентом Коломойському

Господарський суд Запорізької області відкрив провадження по справі про банкрутство ТОВ "Токмацька феросплавна компанія", ініціатором справи було ПАТ "Росава", що належить до сфери інтересів бізнесмена Костантина Жеваго.

Токмацьку феросплавну компанію було створено ще у листопаді 2005 р., профіль її діяльності – виробництво чавуну, сталі та феросплавів. Компанію створив Костянтин Жеваго, він планував, що вона стане новим заводом з виробництва феросплавів – сировини, що використовується в якості домішок під час виробництва сталі.

Токмацька феросплавна компанія планувала вже у 2007 р. почати будівництво заводу потужністю 200 тис. т на базі одного з цехів підприємства, що входило до холдингу "АвтоКрАЗ" Костянтина Жеваго. Інвестиції в будівництво заводу планувались в обсязі $150 млн.

Але вже наступного після створення цієї компанії року учасники ринку констатували, що ринок виробництва феросплавів в Україні було монополізовано групою Приват Ігоря Коломойського – вона сконцентрувала у себе як гірничо-збагачувальні комбінати, на яких видобувалась марганцева руда, так і заводи з виробництва феросплавів. І припускали, що будівництвом ще одного заводу монополізм Ігоря Коломойського на цьому ринку порушити не вдасться.

У серпні 2012 р. стало відомо, що найбільший китайський виробник електролітичного марганцю – компанія Hubei Changyang Hongxin Industrial Group (HCHIG) – вивчає можливість освоєння Великотокмацього родовища марганцевих руд, і веде перемовини про купівлю частки в компанії, яка займається марганцевим бізнесом і належить групі Приват. Але про успіх китайців у перемовинах не повідомлялось.

До того, у 2008 р., проекти будівництва виробництва феросплавів мали корпорація "ІСД" та “Arcelor Mittal Кривой Рог”, але цим планам завадила економічна криза.

Пізніше були плани створити україно-китайське спільне підприємство з видобутку та виробництва марганцевої руди з китайською торгово-промисловою корпорацією "Хунсін", але вони також завершились нічим.

В Україні зосереджено близько третини світових запасів марганцевих руд, але українські металурги споживають тільки близько чверті їх виробництва, решта – йде на експорт.