Ірина Сербін: Перевірка — це можливість зробити власний check up у справі про банкрутство

Спочатку про власні враження від перевірок арбітражних керуючих співробітниками територіальних управлінь юстиції. За всю мою кар’єру було так багато перевірок, що на якомусь етапі вже просто почала сприймати їх, як можливість підтягнути все, що відклала «на потім» і зробити власний check up в справі про банкрутство. 

З огляду на власний досвід 

Особисто я маю переважно позитивні враження після таких перевірок. Дійсно, ніщо так не збирає не докупи, як повідомлення про чергову перевірку. Безумовно, що така звістка сильно «напружує» і навряд чи їй зрадієш — кількість документів, що підлягає подачі, як правило, є просто величезною, як і кількість часу та ресурсу для того, щоб все це оформити. 

Та в цьому питанні мені справді дуже пощастило. Я є арбітражною керуючою в одному, без перебільшення, з найгучніших проєктів (банкрутство ПАТ «МСЗ «Океан», — ред.). Зазвичай я проходжу перевірку в Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області, або ж у Києві та Київській області. І всюди, якщо говорити про перевіряючих, мені таланило проходити їх з неймовірно крутими, професійними топ-фахівцями: Олексій Іллін (Одеса), Олена Козак (Київська область), Ганна Петрівна Доценко (м. Київ). 

«А гідно пройти перевірку в Мін'юсті — це підтвердити свою високу репутацію та кваліфікацію. Не на словах, а на ділі» 

Попри величезну кількість та складність документів, наданих мною, перевіряючі розбирали все настільки якісно та до дрібниць (фактично «з лупою»), що це викликало особливу повагу. 

Коли виникали складнощі в розумінні окремих аспектів — все уточнювалося, ми спільно шукали відповідні позиції, дискутували щодо них, доводячи кожен своє, оперуючи фактами та нормами Закону. Місцями були ой як складно! В ці періоди я проходила власний іспит.

А гідно пройти перевірку в Мін'юсті — це підтвердити свою високу репутацію та кваліфікацію. Не на словах, а на ділі ;)

А тепер вернімося до передісторії

Бо хто тільки не цікавиться банкрутством... 

Моя особливо «улюблена» категорія — народні обранці.

Повірте, за час, який веду цю процедуру, я вже встигла загартуватися цілою купою перевірок Мін'юсту, в тому числі й за їх зверненнями. До речі, саме у справі «Океану» деякі нардепи з невідомої мені причини вважали, що їм надано повноваження вказувати, що та як робити арбітражному керуючому в його справі про банкрутство. Тому подібні  звернення, на мою думку, були нічим іншим, як засобом тиску на мене та мою незалежність у справі. 

Тут слід згадати про одну з моїх ключових і найскладніших перевірок, що відбувалася у 2017 році саме за зверненням народної депутатки. 

Тоді ЦМК ПАТ «МСЗ «Океан» був арештований та переданий на відповідальне зберігання кредитору (!!!) четвертої черги з кредиторськими вимогами на суму 5 млн грн, який нещадно грабував та нищив завод. І для того, аби відвернути мою увагу від захисту майна банкрута, саме за зверненням народної депутатки, була ініційована перевірка :) 

Що примітно — особи, які фактично управляли майном банкрута в цей час були (баста!) помічниками все тієї ж народної обраниці. 

Уявіть: я, як ліквідатор ПАТ «МСЗ «Океан» після обшуків вдома та офісі ходжу (на той момент ще) до Генеральної прокуратури на допити, фактично як на роботу. А до цього додається ще й перевірка за зверненням народної депутатки, яка наперед була впевнена у своєму результаті та моєму подальшому відсторонені. Про що вважала за необхідне повідомити мені особисто напередодні самої перевірки.  

Та, як відомо, її очікування не виправдалися. З цієї перевірки почалася інша сторінка в історії банкрутства ПАТ «МСЗ «Океан». І розпочалася вона з професіоналізму та стійкості саме перевіряючих.

Наскільки сильно проблеми, пов'язані з помилками перевіряючих, заважають роботі АК? 

Перевіряючі, точно як і арбітражні керуючі, мають постійно підвищувати свій професійний рівень, бути «в тренді» щодо всіх найактуальніших, проблемних і саме практичних питань, які виникають в роботі арбітражного керуючого. Я думаю, що при перевірці є непорозуміння лише в тому, що арбітражний керуючий, який супроводжує справу про банкрутство знає абсолютно всі нюанси, бачить їх комплексно. Перевіряючий же бачить картину точково — лише частину документів. І вельми ймовірно, що цей кут огляду не показує всю ситуацію цілком. 

Вважаю, що такі моменти потрібно пояснювати перевіряючому, чітко доносити власну думку/позицію, надавати більше документів до ознайомлення. Одним словом — не жаліти власного часу на додаткові письмові пояснення, щоб перевіряючі могли бачити всю картину очима арбітражного керуючого. 

Що змінити, щоб не було можливості «зловживати» перевірками? 

Заборонити будь-кому, хто не має відношення до справи, писати скарги на арбітражного керуючого. Це мають робити виключно учасники провадження у справі про банкрутство. 

Також потрібно передбачити відповідальність за зловживання щодо подачі скарг на дії АК. Останнє, вочевидь, здійснюють з єдиною метою — створити проблеми арбітражному керуючому, забрати час, який він витрачає на перевірки та, відповідно, тиснути на нього. 

Ще раз підкреслю: я вважаю, що виключно учасники провадження мають право скаржитися на арбітражного керуючого. А якщо учасники зловживають своїми правами, то вони мають нести конкретну відповідальність. Зокрема, це може бути попередження, а потім — штраф.

Такі заходи, на мою думку, вирішили б багато питань у досить короткі терміни.