У німецькому Бундестазі представили доповідь у справі про банкрутство Wirecard

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» з посиланням на Deutsche Welle.

Компанія Wirecard тривалий час вважалася взірцевою на німецькому ринку фінпослуг, однак виявилося, що вона роками підробляла звітність

Створена торік слідча комісія Бундестагу представила у вівторок, 22 червня, остаточну доповідь у справі банкрутства платіжного провайдера - компанії Wirecard. Протягом багатомісячної роботи члени комісії перевіряли як діяльність самої компанії, так і дії міністерства фінансів та інших регуляторних органів ФРН. Хоч у самому документі чітко не згадується про політичну відповідальність когось із посадовців, однак опозиція, а також консервативний блок партій ХДС/ХСС, що разом з СДПН утворює урядову коаліцію, звинувачують насамперед у тому, що сталося, саме міністра фінансів - віцеканцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz).

Приміром, головний представник фракції Вільної демократичної партії (ВДП) у слідчій комісії Бундестагу Флоріан Тонкар (Florian Toncar) заявив, що справа Wirecard завдає шкоди політичній репутації Шольца "більше, ніж той визнає". Применшувати всю серйозність ситуації, а потім мало що говорити про це - це "не той тип керівництва, який потрібен", вважає представник вільних демократів, якого цитує інформагенція dpa. Нагадаємо, що Шольц є кандидатом у канцлери від соціал-демократів на вибори, що відбудуться в Німеччині у вересні.

А головний представник Лівої партії у цій комісії Фабіо де Мазі (Fabio de Masi) пішов іще далі в оцінці наслідків цього фінансового скандалу для Шольца, сказавши, що справа Wirecard "пристала до кандидата в канцлери й міністра, як смола". Представник консервативного ХДС Маттіас Гауер (Matthias Hauer) теж переконаний, що відповідальність за це лежить на очільнику мінфіну, котрий не знайшов у собі мужності вдатися до жорстких кадрових рішень у відомствах, відповідальних за фінансовий нагляд.

Водночас члени ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) у цій комісії відкрито виступили з вимогою відставки Шольца. На думку правих популістів, Шольц - міністр, "на відомство якого припадає істотна частина скандалу з Wirecard".

У фракції Зелених наполягають на тому, що скандал з Wirecard стався не в останню чергу через незадовільну роботу аудиторів.

Натомість у таборі соціал-демократів, до яких належить Шольц, називають такі заяви щодо можливої відповідальності очільника мінфіну в цій справі, "передвиборчим гамором". У СДПН вказують, зокрема, на те, що конкретних закидів щодо незадовільних дій з боку керівництва мінфіну немає. Через нічим непідтверджені заяви політичних опонентів щодо Щольца "далеко на задній план" відійшло питання злочинних дій цілої "банди", наголосив під час дебатів представник соціал-демократів Єнс Ціммерманн (Jens Zimmermann).

У СДПН так само вказують на "вкрай серйозні" прорахунки аудиторів.

Нагадаємо, наприкінці червня 2020 року слідчі в Німеччині та в інших країнах зацікавилися ймовірно шахрайськими операціями компанії Wirecard. Ця компанія була оператором платіжних послуг і кілька років поспіль мала карколомний успіх на фондовій біржі. Однак згодом виявилося, що керівництво компанії роками підробляло звітність. За даними слідства, керівництво Wirecard записало в актив з неіснуючих банківських рахунків 1,9 мільярда євро, що становило майже чверть усього балансу. Скандал вибухнув після того, як аудитори недорахувалися цієї суми на рахунках компанії. У червні 2020 року Wirecard було оголошено банкрутом.

Колишній член ради директорів збанкрутілого платіжного оператора - австрієць Ян Марсалек (Jan Marsalek) зник і перебуває і розшуку. Торік ЗМІ писали, що Марсалек, імовірно, працював на російську розвідку ГРУ й переховується в Підмосков'ї.

Німецькі слідчі затримали в Мюнхені багаторічного керівника Wirecard, австрійця Маркуса Брауна (Markus Braun) і двох членів ради директорів компанії. Всі троє, а також ще один підозрюваний, який є керівним директором Cardsystems Middle East FZ-LLC, дочірньої компанії Wirecard у Дубаї, підозрюються в завищенні балансу й обсягу доходів шляхом фальсифікації даних компанії. Також топменеджерам компанії закидають маніпуляції на ринку та шахрайство.