Установчий з’їзд арбітражних керуючих. Ось і почали вже спотикатись…

Автор: арбітражний керуючий Ігор Завертайний

Перша «ластівка прилетіла» у зв’язку зі спробою організувати проведення установчого з’їзду арбітражний керуючих України.

Пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу присвячений саме установчому з’їзду(!) арбітражних керуючих України.

Довідник для домогосподарки (нажаль сьогодні тільки він) визначає зміст терміну з’їзд, вказуючи на його головну відзнаку від зборів: «З’їзд – це представницький орган  відповідної організації (об’єднання, партії і т.п.) Тобто в роботі з’їзду беруть участь делеговані для цього члени організації (об’єднання, партії і т.п.).

Принцип представництва для проведення з’їзду або конференції обумовлений об’єктивними обставинами, що характеризують конкретну організацію (об’єднання, партію і т.п.) Серед них треба вказати, перш за все, на кількісний склад членів майбутньої організації та вимоги до діяльності її членів, пов’язаних з її професійною особистістю. На цьому годі про партійне будівництво (колись була така галузь науки…)

А тепер конкретно, щодо з їзду арбітражних керуючих України.

Починається зміст частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу зі слів: «… Міністерство юстиції України не пізніше як через місяць з дня введення в дію цього Кодексу організовує проведення установчого з’їзду арбітражних керуючих України та визначає порядок його проведення»

Не зрозуміло, для чого треба було отак «вокально-стрибательно» висловлюватись з приводу організації такої важливої події у житті арбітражних керуючих.

Адже ми всі вже звикли до приписів викладених у ч.1 ст. 26 ще діючого закону про банкрутство: «Протягом 10 днів  після… розпорядник майна письмово повідомляє… про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх  проведення.» І далі про повноваження перших зборів та наступних, про питання, які підлягають вирішенню на перших та наступних зборах і т.д.

А у Кодексі Мін'юст через місяць і не пізніше починає (чи закінчує) організовувати проведення з’їзду. А потім «… не менш як за 10 днів до дня його проведення повідомляє про це кожного арбітражного керуючого».

Отже проходить місяць, потім на веб-сайті з’являється «…інформація про проведення…» і не менш як за 10 днів до дня його проведення повідомляються усі арбітражні керуючі.

Питання перше: коли ж нам, після такої алгебраїчної форми висловлення з двома невідомими, очікувати появу точної дати проведення з’їзду?

Питання друге: так що ж то буде з’їзд чи збори? Якщо повідомляються всі арбітражні керуючі, то вже не з’їзд, а збори! А за так, то й порядок підготовки зборів і статус кожного учасника визначаються по різному у порівнянні зі з’їздом.

Далі відповідно до Реєстру, нас там десь 1200 осіб. Питання: чи враховували автори Кодексу   можливість прибуття на з’їзд усіх 1200 чол.? А, не дай Боже, вони всі таки з’являться? Хоча може то зайві турботи? Подивіться, з яким прискоренням дисциплінарна комісія почала останнім часом на кожному засіданні позбавляти прав на здійснення повноважень арбітражного керуючого. За таких обставин за 10 днів до дня з’їзду їх залишиться не більше 600 осіб і у такий спосіб повноваження з’їзду буде забезпечено за рахунок Києва, Черкас, Харкова та ще 2-3 міст.

Це мені нагадує про те, як у одній африканській республіці вирішували етнічну проблему ˗˗ там  вивозили у джунглі представників інших племен і з’їдали…

А все треба було вирішувати зовсім інакше. Арбітражні керуючі мешкають у конкретних місцевостях. Треба було надати час утворити за територіальним принципом  місцеві (регіональні, територіальні) осередки.

Кожний осередок виділяє по 3-5 найбільш досвідчених арбітражних керуючих до складу комісії по підготовці установчого з’їзду. Головне завдання комісії це розробка всіх необхідних документів, обговорення в своїх осередках проектів статуту, кодексу професійної етики, інших пропозицій на з’їзд у т.ч. квоту представництва делегатів з’їзду від кожного осередку, місце та дату проведення з’їзду та ін..  

Як бачимо все відбувається демократично, відкрито, колективно. А це вже є гарантією уникнення того, що нажаль вже відбувалося постійно з покращеннями, удосконаленнями, поліпшеннями, доповненнями нашого багатостраждального закону про банкрутство. Жодного разу всі ці зміни до закону не обговорювались з головними фігурантами процесу – з арбітражними керуючими. На слухання нас іноді запрошували, а от обговорювати позбавляли можливості. Теж саме вкотре повторилося із Кодексом з процедур банкрутства. Втім до цього ми ще повернемось пізніше. А тут лише про утворення асоціацій арбітражних керуючих України.

 І так, у Кодексі (який вже дійсний, але ще не діє!?) мова йде про створення самоврядувальної організації. Питання: Що залишилося від принципу самостійності організації, коли хтось зі сторони вже написав для неї проекти Статуту, Кодексу професійної етики, готує установчий з’їзд: визначає дату та порядок  денний, регламент (названий чомусь порядком проведення), інформує усіх арбітражних керуючих(!?), і т.д.

Я не обмовився, застосувавши вираз «хтось зі сторони» бо досвідчений арбітражний керуючий не міг визначити у проекті Статуту в якості мети створення СРО ˗˗ контроль за діяльністю арбітражних керуючих… Нажаль це вже далеко не перший випадок прояву повного непорозуміння суті ролі арбітражного керуючого у вирішенні соціальних та економічних проблем країни і держави. Хоча … може я й помиляюсь, може й навпаки, усвідомлюючи ту роль, хтось побоюється посилення авторитету арбітражних керуючих. Тому різними засобами намагаються не допустити арбітражних керуючих до участі у законотворчому процесі, до активного впливу на діяльність державного органу з питань банкрутства (аби пробудити його від тривалої сплячки та примусити працювати на арбітражних керуючих), перешкоджають заміни функції контролю діяльності арбітражного керуючого на функцію моніторингу процесу банкрутства, що тягне за собою докорінну зміну обсягу та структури звітності арбітражного керуючого. Перелік всіляких напрямків анти дій можна продовжувати. Але факт залишається фактом – рейтинг ефективності використання процедур банкрутства в Україні один з найнижчих. А головне те, що попри активних розмов на тему про якусь «нову ідеологію» законодавчої бази Кодекс з процедур банкрутства нашпигований рейдерськими та корупційними схемами. Існування та дія цього Кодексу не сумісні з наявністю авторитетної, дійової організації арбітражних керуючих. Саме цим і пояснюється всі ті інсинуації навколо «з’їзду».

Враховуючи те, що Кодекс з процедур банкрутства не визначився чітко ані відносно терміну проведення установчого заходу, ані його форми (чи з’їзд, чи збори), а також з метою створення реальних можливостей якісної організації його, пропонується:

1.Звернутись до Міністерства юстиції України з проханням ініціювати через свої територіальні управління створення територіальних організацій арбітражних керуючих України з послідуючою їх реєстрацією в порядку передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». При цьому керуватися принципом територіальності згідно чинному Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та з урахуванням Указу Підприємства України №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів в апеляційних округах».

2.Після завершення (не пізніше як до 01 вересня 2019 р.) створення територіальних осередків, в кожному з них утворюються робочі групи по підготовці до з’їзду. А саме: готуються пропозиції до установчих документів, з питань до порядку денного з’їзду та регламенту його проведення; пропозиції щодо кількісного та персональних складів керівних органів, які передбачаються статутом організації арбітражних керуючих України та з інших питань.

3.Створена при Міністерстві юстиції України комісія (виключно із числа запропонованих територіальними осередками арбітражних керуючих) по підготовці з’їзду:

- розраховує та доводить до кожного осередку квоту представництва на з’їзд;

- узагальнює пропозиції з осередків організації арбітражних керуючих з питань поряду денного з’їзду та проектів установчих документів і організовує їх обговорення різними зручними способами: зустрічами с колегами, проведення обговорювання по скайпу, обмін інформацією по електронній пошті і т.п. і т.д.

Після отримання квоти та попередньо узгоджених осередками проектів установчих документів, проводяться у термін до 15 листопада збори арбітражних керуючих: по квоті обираються делегати на з’їзд арбітражних керуючих з повноваженнями голосувати за конкретні проекти відповідних документів з питань порядку денного з’їзду.

Комісія з підготовки з’їзду після отримання відповідних документів прийнятих на зборах осередків, остаточно формує проект порядку денного та узагальнені проекти установчих документів і пропозицій з інших питань, а також визначає місце та дату проведення установчого з’їзду.

Потім комісія з підготовки установчого з’їзду доводить інформацію про нього до відома всіх осередків.