Євгеній Лахненко: арбітражний керуючий повинен мати сильний дух та моральну стійкість

Редакція: Які сьогодні реалії щодо репутації професії арбітражних керуючих в Україні? Що маємо й до чого прагнемо? 

Євгеній Лахненко: Кожного разу починаючи якусь справу завжди перебуваєш в приємному очікуванні того, що все буде «гладко». Однак,  як показує практика, такого не буває. В кожній професії, не лише в професії арбітражного керуючого, є як свої плюси, так і свої мінуси.

Арбітражний керуючий – фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор.

Приступаючи до виконання повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора) була думка, що ти приступаєш до роботи на керівну посаду, де тебе будуть любити та поважати. Ось це було очікування.

Натомість, виконуючи повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора) отримуєш нервовий зрив, наклепи, людський супротив та безліч інших «приємних» слів та емоцій у свою адресу. Кожного разу приступаючи до виконання своїх повноважень на новопризначеному підприємстві я бачу безліч людських очей, які дивляться на мене, як на варвара, метою якого є розікрасти підприємство, та через якого частина людей залишилися без роботи, інша – без заробітної плати. Ось це реальність.

Не потрібно також забувати, що на сьогодні, із-за відсутності належної оплати послуг, професія арбітражного керуючого - є конкуруючою та не стабільною, а тому, вирішення питання щодо встановлення належного рівня оплати послуг арбітражного керуючого однозначно «придасть» цій професії більшої престижності.

Окрім цього, не менш важливим є питання ставок податку на доходи арбітражного керуючого, так як в період «розрахунку» із податковою службою престижність професії арбітражного керуючого явно «знижується».

Редакція: Який сьогодні середній вік арбітражного керуючого?

Євгеній Лахненко: На сьогодні, середній вік людини, яка виконує повноваження арбітражного керуючого, становить, приблизно, 40-45 років.

Редакція: Чи можна стверджувати, що це професія «для дорослих»?

Євгеній Лахненко: Скажемо так, для обізнаних та юридично «підкованих» не лише із посібників та ЗМІ, а й із практики в сфері банкрутства.

Редакція: В середньому скільки роківарбітражні керуючі займаються професійною діяльністю? Це рік? П’ять? Все життя?

Євгеній Лахненко: Немає такого розуміння, як «середній  вік» виконання повноважень арбітражного керуючого. Отримується Свідоцтво МЮУ на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (без терміну його закінчення), після чого, результат, який приносить це Свідоцтво  – особиста справа кожного.   

Редакція: Чому арбітражні керуючі приймають рішення «скласти» свої свідоцтва? Які головні причини?

Євгеній Лахненко: Давайте я назву три причини, але, як на мене, головні:

• Відсутність належної оплати послуг арбітражного керуючого;
• Податок, який нараховуються на дохід арбітражного керуючого;
• Велика відповідальність.

Редакція: Кому підходить професія арбітражного керуючого? Який характер треба мати, щоб подобалась ця діяльність?

Євгеній Лахненко: Арбітражний керуючий – це перш за все висококваліфікований фахівець у сфері фінансового оздоровлення й банкрутства підприємців-боржників, який має працювати виключно на досягнення максимально можливого результату, а не на отримання власного прибутку та власних інтересів.

Тому, на мою думку, арбітражний керуючий повинен мати такі риси характеру, як впевненість, не лише в собі, а і в своїх діях. Мати сильний дух та моральну стійкість. Бути комунікабельним та мати вміння всебічно аналізувати отриману інформацію. Уміти швидко узагальнювати інформацію та мати вміння творчо та оригінально вирішувати завдання. Окрім цього, не потрібно забути про людяність. Ким би ти не був, якою б професією ти не володів, у будь-яких обставинах, ти повинен зберегти свої принципи, бути вірним своїм ідеалам, бо ти, перш за все, Людина, якій підвладно усе.

Редакція: Кому категорично ця професія не підходить?

Євгеній Лахненко: На мою думку, категорично стверджувати про те, що комусь не підходить якась професія неможливо. Все залежить від самої людини, від її ставлення до роботи та її бажання досягнути бажаних результатів та цілей. Однак, не потрібно забувати, що самого лише бажання досягнути чогось - замало, також необхідно мати бажання працювати. Працювати наполегливо. Працювати в режимі «online» - 24/7.

Редакція: Чому школярі мріють стати юристами, лікарями та ІТшніками, а не арбітражними керуючими?

Євгеній Лахненко: На мою думку, категорично стверджувати про те, що комусь не підходить якась професія неможливо. Школярі розглядають безліч професій, таких як: економіст, юрист, лікар, ІТшнік, механік та інші, оскільки інформація про ці спеціальності є загальнодоступними та такими, що постійно на слуху. Однак, про професію «арбітражний керуючий» жодним чином не йдеться в шкільній літературі. Мені здається, що і самі викладачі «права» (ні в якому разі не хочу нікого образити) в загальноосвітніх закладах не зможуть пояснити учням, що саме передбачає собою професія «арбітражний керуючий».

Редакція: Чому важко зацікавити цією професією молодь?

Євгеній Лахненко: Знову ж таки, повернемось до того, що, в основному, критеріями для вибору майбутньої професії для молоді є перш за все інформаційні ресурси, які постійно на слуху та на виду. Не може дитина, закінчивши школу, однозначно вирішити, що вона хоче стати арбітражним керуючим, оскільки цей термін для неї «дикий» та такий, що не підпадає під розуміння.  Так само, і студенти ВНЗ не можуть однозначно вирішити для себе, що ця професія їм підходить, оскільки у вищих навчальних закладах України термін «арбітражний керуючий» вживається вкрай рідко, та не розкриває суті цієї професії.

Редакція: Чи треба змінювати ситуацію з популяризацією професії арбітражного керуючого? Якщо «так», то як це зробити?

Євгеній Лахненко: Мені здається, що вищим навчальним закладам уже давно пора було би внести корегування до предметів, які викладають студентам юридичних факультетів. Оскільки, станом на сьогодні професія «арбітражний керуючий» досить популярна серед людей більш старшого віку, на мою думку, не завадило би більш детально доносити студентам інформацію в цьому напрямку. Також, думаю, не погано було би навчальним закладам запрошувати на лекції самих арбітражних керуючих, які могли би ділитися досвідом своєї роботи із студентами та звертати їхню увагу, виходячи із своєї практики, на основні аспекти знань та навичок, необхідних при виконанні повноважень арбітражного керуючого, так як, арбітражний керуючий, це не лише юрист, а і бухгалтер, економіст, фінансист та аналітик.