Вадим Маковій: Звичайно, на першому етапі будуть певні труднощі

На Вашу думку, чи варто переносити введення в дію Кодексу?

На мою суб’єктивну думку, введення в дію Кодексу пізніше запланованого строку не змінить ситуацію в цілому, адже за декілька місяців (якщо за основу брати законопроект авторів Тарасенко та Мовчана) нічого суттєвого відбутись не може. Навіть якщо за цей час будуть розроблені зміни до Кодексу та, відповідно, проголосовані парламентом і підписані президентом, то є велика вірогідність, що за умов такої «гіпершвидкості» вони будуть неякісними та непрацюючими, адже належне обговорення у професійній спільноті та безпосередньо у профільних комітетах навряд чи буде мати місце. Відтак, доцільності такого відтермінування я особисто не бачу. Якщо вже і переносити введення в дію Кодексу, то на більш довгий строк, якого буде достатньо на розробку та обговорення всіх необхідних правок до Кодексу, що в результаті призведе до більш позитивних змін у процедурах банкрутства. З іншого боку, можливо б краще було розпочати роботу за новим Кодексом вже у жовтні цього року, і протягом деякого часу (одного року має бути достатньо) зробити певні висновки та приступити до розробки дієвих змін до Кодексу з урахуванням недоліків, виявлених при його практичному застосуванні.

Чи готова Україна та професійна спільнота, щоб Кодекс запрацював в жовтні цього року?

На мою думку, спільнота готова вже до будь-яких змін та нововведень. Звичайно, на першому етапі будуть певні труднощі, але з часом спільнота до них пристосується, або ж судова практика узагальнить застосування деяких проблемних положень Кодексу. Певне занепокоєння викликає лише готовність електронної торгової системи до реалізації майна банкрутів. І це занепокоєння не стосується самої системи, а лише нормативно-правової бази, яка буде регулювати її функціонування. Це - саме дискусійне та «гаряче» питання у колі професійного середовища, тому в даному аспекті все має бути максимально досконало та зважено врегульовано, аби в подальшому уникнути негативних наслідків під час продажу майна банкрутів. Однак, якщо Міністерство юстиції України та Кабінет міністрів України візьмуть темп роботи, подібний, існуючому на сьогодні у Верховній Раді, то розробка і затвердження необхідного положення не забариться, і електронна торгова система зможе повністю задовольнити потреби ринку вже наприкінці жовтня. Водночас, якщо згадати 2013 рік (початок роботи діючого Закону про банкрутство), то майже на півроку продаж майна банкрутів було «зупинено» і це не призвело до жодних невідворотних наслідків та не спричинило колапсу системи банкрутства у державі. Тому, навіть якщо деякий час нічого продаватись не буде, це ніяк критично не вплине на учасників ринку та безпосередньо на окремо взяті провадження у справах про банкрутство.

Кому й чому вигідно відтермінування введення в дію Кодексу?

Ім’я «вигодонабувача» мені, нажаль, не відомо, однак, скоріш за все, за рахунок такого відтермінування нова влада прагне отримати додатковий час для удосконалення норм Кодексу, і дуже сподіваюсь, що таке удосконалення буде мати лише позитивний результат для ринку банкрутства в цілому. Як на мене, несподівані зміни у законодавстві, в тому числі і пов’язані з їх введенням в дію, у своїй більшості саме негативно впливають на середовище, адже всі поступово розпочали вживати заходи по підготовці до роботи за новими правилами (це стосується абсолютно всіх кредиторів і потенційних боржників). Бізнес почав ретельніше слідкувати за своїм поточним фінансовим станом та тими зобов’язаннями, які на даний час є невиконаними. В свою чергу кредитори не вживали значної кількості заходів, які передують зверненню до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, адже Кодексом вимагається для цього значно менших зусиль та часу. Що стосується боржників - фізичних осіб, то для них відтермінування введення в дію Кодексу також має негативний вплив, адже достатньо велика кількість українців мала на меті позбутись боргів саме цим шляхом, однак, скоріш за все, доведеться їм трохи зачекати.