Олена Коробкова: Кодекс збалансованний, і його треба вводити в дію якомога швидше

На Вашу думку, чи варто переносити введення в дію Кодексу?

Дана реформа розпочалася ще років 5 назад, коли було створено робочу групу при Мінюсті, і НАБУ увійшла туди у якості експертів. 5 років кропіткої роботи, робочих груп, круглих столів, пошуку компромісів, збалансування інтересів… Професійна спільнота очікує введення його в дію, адже Кодекс закриває тіньові схеми недобросовісних боржників, які тільки і використовують процедуру банкрутства для уникнення виконання зобов’язань. Важливим питанням для банків, як основних кредиторів, було прозорий та максимально ефективний продаж майна боржників. Ми боролись за систему електронних аукціонів, яка забезпечила би це повністю. Зважаючи на це, перенесення терміну введення в дію Кодексу видається не дуже вдалою ідеєю. Але ми розглядаємо цю ідею також і з іншого боку, відчуваючи сьогоденні реалії. Так, зокрема, до 21 жовтня залишилось менше місця, напрацьованих нормативно-правових актів на виконання вимог Кодексу немає. А що стосується електронних торгів майном банкрута – вони мали запрацювати ще в липні цього року. Тобто, розуміючи об’єктивну необхідність побудови повноцінної інфраструктури роботи Кодексу, змушені розглядати і такий варіант як відтермінування дії Кодексу. Однак тут варто застерегти, аби не вийшло так, як із мораторієм на ринок землі. Термін введення в дію Кодексу – повинен бути остаточним, без будь-якої можливості подальшої пролонгації. Тим паче, що реформування процедур банкрутства – це один із структурних маяків для міжнародних донорів та партнерів, які пильно слідкують за ситуацією в нашій країні. На наш погляд, закон збалансованний, і його треба вводити в дію якомога швидше.

Чи готова Україна та професійна спільнота, щоб Кодекс запрацював в жовтні цього року?

Однозначно те, що професійна спільнота чекає на «запуск» Кодексу. На моє переконання, готовність до дії норм Кодексу буде перевірено лише практикою. Адже є багато нововведень, зокрема, щодо електронних торгів, банкрутства фізичних осіб, певні процесуальні моменти, регуляція арбітражних керуючих тощо, які зможуть проявити свою ефективність лише на практиці.

Кому й чому вигідно відтермінування набрання чинності Кодексу?

Як зазначала, Кодекс закриває «тіньові схеми» недобросовісних позичальників. Наприклад, реалізація майна банкрутів-юридичних осіб буде здійснюватись виключно через електронні аукціони. Крім того, забезпечений кредитор зможе погоджувати ціну та умови продажу заставного майна. Ці два моменти унеможливлять одну з найбільш улюблених недобросовісними позичальниками схем - продаж своєї заставної власності підставним покупцям за копійки через фіктивні аукціони. Адже, думаю, загальновідомий приклад продажу 8 квартир за 8 гривень у центрі столиці вже закладений у підручники для вивчення. Ще один запобіжник від недобросовісних позичальників - скорочення строку розгляду справ за рахунок зменшення кількості оскаржень. Крім того, по завершенні чітко встановленого строку проведення процедури розпорядження майном боржника, подовжити його не вдасться, оскільки суд буде зобов'язаний перейти у справі до наступної процедури. Тож, затягувати процес визнання неплатоспроможності боржника на невизначений час вже стане неможливим. Наприклад, як це було з ТОВ "Черкаська продовольча компанія", яка перебувала в стадії розпоряджання майном понад шість років. Лише з наведеного ми можемо впевнено сказати, кому, в першу чергу, буде вигідно відтермінування введення в дію Кодексу. Великі корпоративні боржники, які наразі мають проблеми і не бажають віддавати борги кредиторам – використовуюсь чинний закон «Про банкрутство…» з усіма його прогалинами. За даними Doing Business, cередня вартість процедури банкрутства, тобто кількість коштів, які будуть витрачені для проведення процедур банкрутства у співвідношенні до вартості майна (активів і пасивів) боржника в Україні становить до 40%. Отже, близько 40% вартості майна втрачається при проходженні процедур банкрутства. Кількість центів, які кредитор отримує із 100 – в Україні становить 9,6 центів, а у Франції – 88,3 зі 100, Іспанії – 77,3. Сподіваюся, що Кодекс виправить цю ганебну для нашої країни статистику. Думаю, що народним обранцям, які пропонують відтермінувати дію Кодексу, треба дуже виважено підійти до цього питання, аби економіка країни не втратила і без того невелику інвестиційну привабливість. І, якщо дію Кодексу, все ж відтермінують (до 01.01.2020), то за цей строк держава зобов’язана забезпечити всю інфраструктуру, щоб норми Кодексу запрацювали ефективно.