Анатолій В’язовченко: введення в дію Кодексу з 21 жовтня 2019 року доцільно тільки для того, щоб показати усю його недолугість

За словами авторів Кодексу, цей Кодекс є найкращий з усіх кодексів. Автори, посилаючись на неназваних експертів, хочуть нас переконати, що Кодекс тільки самим фактом свого існування забезпечить Україні, яка вже 10 років в рейтингу Світового Банку Doing Business за показником «Врегулювання неплатоспроможності» не може піднятися вище 142 місця, стрімкий ривок на 80 позицій вгору. Знаючи особисто цих експертів, і знаючи, що висновки цих експертів стосувались не остаточної редакції Кодексу, а зовсім іншого тексту законопроекту, вважаю, що введення в дію Кодексу з 21 жовтня 2019 року доцільно тільки для того, щоб показати усю його недолугість. Проблема тільки в тому, що ніхто не відповість за брехливу обіцянку – виборці на парламентських виборах дали політичну оцінку авторам цього Кодексу. А нам з цим Кодексом жити. Тому відтермінування введення в дію Кодексу доцільно лише за умови, що з тексту Кодексу встигнуть в першому читанні і в цілому прибрати хоча б очевидні недоречності. В першу чергу це стосується можливості комітету кредиторів усунути арбітражного керуючого без наявності підстав (стаття 28 Кодексу), тобто у разі навіть виконання ним усіх своїх обов’язків найкращим чином. Ця норма дуже потрібна схематозникам для проведення рейдерських захоплень, або щоб приховати злочинні дії по доведенню боржника до банкрутства.

Кожен арбітражний керуючий повинен мати план А, якщо Кодекс набуде чинності 21 жовтня, і план Б, якщо Кодекс буде відтерміновано, план В, якщо не встигнуть внести зміни в Кодекс до нової дати набуття чинності, і план Г, якщо Кодекс буде змінено. В будь-якому разі професійна спільнота вже приведена в бойову готовність. Найскладніше буде суддям, особливо суддям першої інстанції, оскільки в них не так багато можливостей професійного спілкування через високу завантаженість справами і відсутність доступних майданчиків для професійного спілкування з арбітражними керуючими.

Існує такий розділ юридичної науки, який вивчає мотивацію законодавця. Депутати, які приймали Кодекс минулого року, бачили одну вигоду в прийнятті Кодексу, зараз ситуація змінилась, вже інші депутати цієї вигоди не бачать. Хочеться вірити, що зміни до Кодексу, які рано чи пізно будуть внесені, будуть мотивувати всіх учасників процедур банкрутства не на ліквідацію боржників і продаж майна, а на відновлення платоспроможності і збереження робочих місць. Створенням робочої групи з вдосконалення законодавства про банкрутство, де представлено багато арбітражних керуючих, Міністерство юстиції України вселило надію на позитивні зміни. Але розширення кількості учасників групи до 60 осіб за рахунок авторів тексту Кодексу, які відверто заявляють про неможливість відтермінування Кодексу і недоцільність внесення в нього змін, м’яко кажучи, дивує. Так на позитивні зміни годі й сподіватися.