Олена Фоміна: Відтермінувати не можна, вводити!

На Вашу думку, чи варто переносити введення в дію Кодексу?

Відтермінувати не можна, вводити!

Кодекс може допомогти у вирішенні трьох важливих для країни питань: (1) залучення інвестицій, (2) ліквідація значної кількості «мертвих» підприємств, зокрема державних, (3) позбавлення громадян від боргів, які виникли ще за часів валютної іпотеки.

Нове законодавство про банкрутство, може, й не є досконалим, проте воно є значно ефективнішим, ніж діюче регулювання. Запровадження прозорого продажу майна боржників дозволить задовольняти значну частину кредиторських вимог, а скорочення строків процедури – прогнозувати витрати на процедуру банкрутства та можливі варіанти її проведення.

Нагадаю, що головною новелою Кодексу з процедур банкрутства є інститут банкрутства фізичних осіб, новий для України, проте досить дієвий у світі. Він дозволить багатьом українцям вийти з боргової ями, в якій вони опинилися через валютну іпотеку. Вирішення питання проблемних кредитів є однією з нагальних потреб і для банківського сектору.

Чи готова Україна та професійна спільнота, щоб Кодекс запрацював в жовтні цього року?

Впевнена, що чекати ідеальної нагоди для започаткування змін не варто, як в житті, так і в професійній діяльності. Юридична спільнота мала достатньо часу для ознайомлення зі змінами, навіть визначила найбільш суперечливі та ризикові норми, тож зміни до законодавства неминучі. Практика застосування Кодексу, зокрема судова, додасть ще свої корективи.

Україна як держава, яка взяла курс на реформування багатьох сфер - митної, податкової, управління державним майном - неодмінно готова до нових правил в банкрутстві, більше того, такі зміни є на часі, мають разом з іншими реформами сприяти виведенню країни на якісно новий рівень взаємодії держави з громадянами.

Кому й чому вигідно відтермінування введення в дію Кодексу?

У пояснювальній записці до одного з законопроектів причинами для відтермінування вказано відсутність чітких критеріїв для порушення справи, що, на думку авторів, зокрема несе ризик втрати контролю над державними підприємствами та порушення справ щодо підприємств, навіть з невеликим розміром кредиторської заборгованості. Мені важко погодитися з такою аргументацією, адже значна частина (більше 1000) державних підприємств є майже «мертвими», а банкрутство – спосіб позбавити державу від цього баласту, робити це важливо швидко та прозоро. Прописати ідеальну процедуру важко, можна на роки поринути в обговорення та оптимізацію правового регулювання, а можна працювати за новими правилам та корегувати законодавство паралельно.

Крім борців за ідеал, відтермінування введення Кодексу може бути вигідним для тих, хто звик до використання недосконалості діючого законодавства та вдало застосовує його прогалини для власних потреб.