До статей

Микола Лукашук: Єдність – наша мета

13 листопада, 2019
Думки
Микола Лукашук: Єдність – наша мета

Кандидат на голову СРО Микола Лукашук в ексклюзивному інтерв’ю інформаційному порталу «Банкрутство & Ліквідація» розказав про своє бачення головних цілей та завдань майбутньої об’єднаної організації арбітражних керуючих.

Скільки років ви працюєте арбітражним керуючим?

Починаючи з 2005 року, тобто вже чотирнадцять років.

Розкажіть про Ваші найбільш масштабні та складні кейси, які реалізовували як арбітражний керуючий?

До найбільш масштабних та складних кейсів можу віднести справи про банкрутство підприємств, які мають велику кількість кредиторів, зокрема щодо виплати заробітної плати. Такі справи завжди ускладнені необхідністю врегулювання конфліктних ситуацій між кредиторами, кожен з яких бажає отримати відшкодування заявлених грошових вимог, а також соціальною складовою, що пов’язана із тиском зі сторони працівників підприємства – боржника. Серед таких кейсів можу виділити справи про банкрутство ТОВ «Завод цирконових вогнетривів»,  ДП «Криворізька теплоцентраль» та ТОВ «ВОСТОК-РУДА», які як раз вирізняються наявністю великої кількості кредиторів та значної суми заборгованості із заробітної плати перед працівниками.

Окремо можна виділити також категорію справ про банкрутство державних підприємств (наприклад, справа про банкрутство ДП «ДГ «ЧЕРВОНИЙ ЗЕМЛЕРОБ» КДСГДС НААН), оскільки складність таких справ обумовлена необхідністю захисту інтересів держави з одного боку та кредиторів - з іншого.

Якою на Вашу думку має бути майбутня СРО: її мета й цілі?

Щодо мети і цілей СРО - тут буде чотири «С»: Саморегулювання, самоврядування, самофінансування, самостійність. Завдання, по суті, всього одне - ефективно регулювати професійну діяльність арбітражних керуючих. Наразі, КУзПБ закріпив фрагменти справжніх повноважень: частина контролю, частина доступу до професії тощо. Я виступаю за повну незалежність професії. Ми дуже неоднорідна професійна спільнота - за освітою зустрічаються як юристи, так і економісти. Велика кількість арбітражних керуючих мають наукову ступінь, декілька вищих освіт.  Ми разом є достатньо освідченими, аби самі сформулювати розумні вимоги до офісу та до діловодства тощо. Майбутня СРО має об’єднати всю спільноту арбітражних керуючих з метою розвитку та захисту професії, спільного вирішення проблемних питань, обміну досвідом. Серед головних принципів майбутньої СРО слід визначити: виборність, прозорість та відкритість, змінність влади, відповідальність членів дисциплінарної та кваліфікаційної комісій, достатність представництва регіонів. Кожен голос має бути почутий. Важливим моментом є можливість дострокового припинення повноважень, Голови Ради арбітражних керуючих України та його заступника, членів Ради арбітражних керуючих України, дисциплінарної та кваліфікаційної комісій, ревізійної комісії.

Крім того, хочеться звернути увагу спільноти на те, що при створенні СРО абсолютно всі арбітражні керуючі, як у столиці, так і у регіонах, мають рівні права. При створенні СРО особливо слід враховувати думку арбітражних керуючих регіону, громадська позиція яких, за останній час, значно укріпилась. Підкреслюю, що нині значення мають інтереси всієї спільноти як єдиної та згуртованої сили. Маємо на меті підвищити рівень поваги до нашої професії, налагодити конструктивний діалог з Міністерством юстиції України з метою подальшої передачі функцій контролю за діяльністю арбітражних керуючих від державного органу з питань банкрутства до СРО.

Структура СРО має бути такою, якою її визначено ст. 32 КУзПБ. При цьому зауважу, що частиною 6 цієї статті передбачено, що СРО може утворювати інші органи, необхідні для виконання повноважень (комітети, ради, секретаріат).

Достатнім для складу Ради арбітражних керуючих України вважаю 11 осіб, серед них 1 - Голова Ради, 1 - заступник Голови Ради та 9 членів Ради.  Менший склад не забезпечить представництва більш як тисячної спільноти арбітражних керуючих, а більший – лише ускладнить функціонування Ради. Термін їх повноважень не має перевищувати 2 роки.

Щодо отримання оплати за роботу у складі органів СРО, то думки спільноти з цього приводу розділились. Вважаю, що, на початку роботи СРО, така діяльність має бути безоплатною, оскільки необхідно сформувати кошторис СРО та зрозуміти суми грошових надходжень і витрат організації. Обрання арбітражних керуючих до складу органів СРО є визнанням серед професійної спільноти та є можливістю формувати позитивну іміджеву та репутаційну складової.

Стосовно джерел фінансування, то, на початковому етапі, до них дійсно слід відносити членські внески. На сьогодні дане питання є болючим для більшості арбітражних керуючих. З одного боку членські внески необхідні для забезпечення діяльності СРО, з іншого – вони можуть бути непід’ємними для певної категорії арбітражних керуючих (наприклад, для тих арбітражних керуючих, які мають у своєму провадженні лише 1-2 справи, або не мають їх взагалі). Саме тому вважаю доцільним обговорення даних питань  на З’їзді арбітражних керуючих України.

Які показники вказуватимуть на ефективність діяльності майбутньої СРО? Що треба досягнути-створити?

Протягом перших двох років роботи, основним завданням СРО буде формування та забезпечення ефективної і прозорої роботи Ради арбітражних керуючих України, рад арбітражних керуючих регіонів, дисциплінарної та кваліфікаційної комісій, ревізійної комісії тощо, чітке визначення повноважень її органів, які відповідатимуть потребам всіх арбітражних керуючих України. Це дозволить, в подальшому, вести конструктивний діалог з державним органом з питань банкрутства щодо передачі невластивих йому повноважень із контролю за діяльністю арбітражних керуючих, підвищенням кваліфікації. Вважаю, що для початку можливим є саме передання до відання СРО питань підвищення кваліфікації арбітражних керуючих. Саме успішне втілення вищезазначеної мети і буде основним показником ефективності СРО.

Яка ваша програма кандидата на голову СРО. Чому арбітражні керуючі мають голосувати саме за вас?

По-перше, я маю досвід роботи понад 14 років. Як арбітражний керуючий, приймав участь у більш ніж 200 справах, точну кількість вже й не пригадаю. У моїй професійній практиці  зустрічались  справи  різної складності: від спрощених процедур банкрутства до комплексних проблемних кейсів.  У 2018 році результати моєї професійної діяльності було оцінено на IV форумі з конкурсного права АПУ, де мене було визнано арбітражним керуючим року.

По-друге, я вже працюю над вирішенням спільних питань арбітражних керуючих. Входжу до складу  робочої групи Координаційної ради зі створення Єдиної СРО,  робочої групи арбітражних керуючих Дніпропетровської області, робочої групи з удосконалення законодавства у сфері банкрутства при Міністерстві юстиції України. Мною здійснено розробку проектів статуту майбутньої СРО та кодексу професійної етики арбітражних керуючих.

По-третє, моя теперішня діяльність спрямована на вирішення спільних для всіх арбітражних керуючих, проблемних та нагальних болючих проблем, оскільки зараз я як ніколи розумію необхідність надання пріоритету інтересам згуртованої спільноти арбітражних керуючих.

Чи треба зараз вдосконалити порядок з’їзду СРО, розроблений Мін’юстом. Якщо так, то як саме?

На мою думку, розроблений Міністерством юстиції України порядок з’їзду СРО дійсно потребує вдосконалення. Основним моментом, який необхідно конкретизувати та розширити, є норма абзацу 2 пункту 2 Розділу V Порядку, яка має передбачати окреме голосування за кандидатури  Голови Ради арбітражних керуючих України та його заступника, адже ст.32 КУзПБ чітко визначено Голову Ради як окремий орган СРО. Крім того, на Голову Ради та його заступника покладаються дещо інші повноваження аніж на членів Ради, що має велике значення при обранні даних кандидатур.

Щодо порядку обрання, то Голова Ради та його заступник мають обиратись шляхом рейтингового голосування, тобто особа, яка голосує, має віддати свій голос тільки за 1 (одного) кандидата. Обраною вважається особа, за яку була віддана проста більша кількість голосів. Члени Ради також мають обиратись шляхом рейтингового голосування - одночасно по всіх кандидатах, включених у бюлетень для голосування, при якому особа, яка голосує, має віддати свій голос тільки за кількість кандидатів, не більшу, ніж кількість вакантних місць для обрання. Обраними вважаються особи, за яких була віддана проста більша кількість голосів.

Чи треба вносити зміни до чинного Кодексу з процедур банкрутства? Які саме?

На це питання вже відповіла спільнота арбітражних керуючих, суддів, адвокатів, правників. Так, зміни до КУзПБ вносити необхідно.

Особисто я виділив би необхідність, зокрема виключення з КУзПБ абз.1 ч.2 ст.10, яким арбітражного керуючого прирівняно до службової особи підприємства-боржника. Арбітражний керуючий є суб’єктом незалежної професійної діяльності, що визначено у ч.1 цієї ж статті. Таким чином, визначення арбітражного керуючого як службової особи підприємства-боржника суперечить ч.1 цієї ж статті. Поняття «службова особа» в розумінні ККУ тлумачиться як суб’єкт злочину та є кваліфікуючою ознакою відповідного складу злочину, у зв’язку з чим застосування даного поняття до арбітражного керуючого є недоречним.

Частина 1 ст.13 потребує конкретизації. Нині дана норма передбачає, що під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним. При цьому, що саме розуміється під «незалежністю» арбітражного керуючого залишається загадкою.

Необхідним  також вважаю виключення або внесення змін до абз.3 ч.4 ст.28, якою визначено право  комітету кредиторів в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав. Виходячи зі змісту даної норми навіть арбітражного керуючого, який належним чином виконує покладені на нього обов’язки, можна у будь-який час безпідставно усунити від виконання повноважень. Тобто, дана норма має, щонайменше, передбачати можливість відсторонення лише за вмотивованою скаргою.

До чого має прагнути спільнота арбітражних керуючих? Що буде свідчити про успішність реформ у сфері банкрутства?

Створена шляхом єднання всіх арбітражних керуючих СРО, має стати підставою для здійснення передачі повноважень державного органу з питань банкрутства  до самоврядної організації. Сьогодні законодавством нам надано унікальну можливість створити абсолютно нову і незалежну структуру, яка буде здатною захистити професійні права та інтереси спільноти, знайти шляхи вирішення проблемних питань, забезпечити постійний обмін досвідом. 

Звичайно, про успішність реформ можливо буде судити лише через декілька років, але, на мою думку, досягнуто їх мети буде лише тоді, коли процедура банкрутства буде зрозумілою для всіх учасників справи про банкрутство, підвищиться статус арбітражних керуючих в суспільстві, зросте рівень престижності та незалежності професії, а також підвищиться позиція України у рейтингу Doing business.

20 листопада 2019 року відбудеться історична подія – З’їзд арбітражних керуючих України. Закликаю всіх прийняти участь у створенні Єдиної Саморегулівної організації арбітражних керуючих. Саме ця подія має продемонструвати об’єднання інтересів всіх арбітражних керуючих України та їх прагнення до самостійного розвитку своєї професії і підвищення поваги до неї у суспільстві. Лише спрямованість арбітражних керуючих всіх регіонів на досягнення спільних цілей може стати фундаментом для створення дійсно дієвої СРО, здатної самостійно виконувати покладені на неї функції.

Коментарі
Додати коментар