Євгеній Лахненко: Пріоритет – захист незалежної діяльності арбітражних керуючих та їхніх інтересів

Скільки років ви працюєте арбітражним керуючим?

Діяльність арбітражного керуючого здійснюю з 2008 року. Тобто, станом на сьогодні, стаж діяльності в цій сфері становить 11 років.

 Розкажіть про Ваші найбільш масштабні та складні кейси, які реалізовували як арбітражний керуючий?

За період здійснення діяльності арбітражного керуючого, підприємств, які можливо було би виділити, було чимало. Кожне із них, в тій чи іншій мірі, було в міру цікавим та масштабним. Напевно, виділю лише одне, так як, розповідь про кожне із них займе чимало часу. Це підприємство Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство», провадження у справі якого порушено в 2003 році. Повноваження керуючого санацією на цьому підприємстві здійснюю з лютого 2016 року. На момент мого призначення господарським судом Одеської області було затверджено план санації даного підприємства. За період моєї діяльності – було розроблено та затверджено зміни до плану санації, якими передбачено план заходів щодо виведення державного підприємства з кризи та повного відновлення його платоспроможності шляхом продажу частини неліквідного майна, стягнення дебіторської заборгованості та повернення контролю над втраченими активами як на території України, так і за її кордоном.

Змінами до плану санації, окрім погашення заборгованості перед конкурсними кредиторами, було передбачено погашення поточної заборгованості, що виникла перед державним та місцевим бюджетами та Пенсійним фондом України, в загальному розмірі понад 70 мільйонів гривень шляхом використання коштів, отриманих від продажу поверненого до державної власності майна на відкритому та прозорому аукціоні.

Протягом 2017 року заходи щодо фінансового оздоровлення підприємства виконувались належним чином. Було повністю ліквідовано заборгованість із заробітної плати перед працюючими співробітниками та особами, що були звільнені з підприємства протягом 2008-2016 років. Також було повністю погашено конкурсну заборгованість 1 черги, значний обсяг якої складала заборгованість перед членами команди сумнозвісного т/х «Одеса», розрахунку з якими не здійснювалось з 2001 року.

Вказані дії дозволили значно знизити соціальну напругу, яка була обумовлена тим, що на підприємстві у попередні роки працювало більш, ніж 70 000 осіб та більшість з них з небайдужістю ставляться до долі підприємства, оскільки від його функціонування залежить, в тому числі, можливість отримання пенсій та інших соціальних нарахувань.

У 2018 році діяльність з відновлення платоспроможності підприємства була ускладнена чинником, який не залежав від волі керівництва підприємства, а саме включення ДСК «ЧМП» до переліку підприємств, що підлягають приватизації наказом Фонду державного майна України № від 25 квітня 2018 р. № 545 «Про прийняття рішення про приватизацію Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (код за ЄДРПОУ - 01125614)».

Вказане рішення ФДМУ фактично позбавило керуючого санацією ДСК «ЧМП» можливості здійснювати подальшу реалізацію неліквідного майна, і, як наслідок, гасити поточні та конкурсні вимоги кредиторів підприємства.

Однак, незважаючи на викладене, шляхом відновлення та оптимізації господарської діяльності та стягнення наявності перед підприємство дебіторської заборгованості, підприємство вийшло на рівень беззбитковості та  лише протягом 2018-2019 року частково погасило поточну заборгованість по податках та зборах на суму більше 6 млн.грн.

Мною, як керуючим санацією ДСК «ЧМП» постійно вживається комплекс юридичних, правоохоронних та судових дій направлений на виявлення, захист, повернення майна ДСК «ЧМП».

В рамках здійснення процедури санації ДСК «ЧМП» було фактично відновлено контроль над спільним українсько-в’єтнамським підприємством «Лотос».

Якою на Вашу думку має бути майбутня СРО: її мета й цілі?

На мою думку, СРО повинна бути створена, перш за все, з метою захисту незалежної та професійної діяльності арбітражних керуючих та їхніх інтересів.  Це має бути консолідований, потужний орган, який на принципах компромісу та балансу інтересів об’єднуватиме всіх арбітражних керуючих для того щоб можна було ефективним чином відстоювати їх права у відносинах з правоохоронними органами та іншими органами державної влади. Майбутнє СРО повинно стати професійним та дійсно незалежним інститутом громадянського суспільства, а також отримати можливість впливати на прийняття нормативно правових актів в сфері відновлення платоспроможності підприємств, які будуть покликані на забезпечення прозорих та гарантованих державою умов діяльності у сфері банкрутства.

Стосовно кількості членів Ради арбітражних керуючих України, вважаю, що дане питання необхідно вирішувати професійній спільноті на з’їзді, однозначної думки,з цього приводу, немає, цікаво було би почути колег.  Стосовно заступників, на мою думку, на початковому етапі достатньо і одного, термін повноважень якого становитиме не більше двох років. Вважаю, що голова СРО та його заступник має вправо виконувати свої повноваження на платній основі за рахунок членських внесків, оскільки повноваження та обов’язки, покладені на них, є значно вищими та значущими, ніж обов’язки членів СРО. Однак, зауважу, що розгляд даного питання потребує ретельного обговорення на з’їзді арбітражних керуючих.    

Які показники вказуватимуть на ефективність діяльності майбутньої СРО? Що треба досягнути-створити?  

На мою думку, головним показником ефективності діяльності СРО має бути підвищення престижності професії арбітражних керуючих та її захист.  Не потрібно забувати, що на сьогодні, із-за відсутності належної оплати послуг, професія арбітражного керуючого - є конкуруючою, а тому, одним із головних завдань для СРО, на мою думку, є вирішення питання щодо встановлення належного рівня оплати послуг арбітражного керуючого.

Також, не менш важливим є регулювання відносин з державними органами, в тому числі із правоохоронними органами, які, з метою тиску, «штучно» відкривають провадження у відношенні арбітражних керуючих, в інтересах кримінальних елементів.  Крім того, ефективність, в моєму розумінні це – стабільність та чіткість законодавства у сфері банкрутства, що виключає необхідність постійного уточнення норм законодавства або свавільного їх тлумачення.

Яка ваша програма кандидата на голову СРО. Чому арбітражні керуючі мають голосувати саме за вас?

Моя програма передбачає наступне.

По-перше, на сьогодні існує необхідність ліквідації нерівності арбітражних керуючих. Забезпечення однакових можливостей для доступу арбітражних керуючих з різних регіонів до банкрутних справ в яких вони мають намір приймати участь, а не лише зобов’язані автоматизованою системою розподілу. 

По-друге, я вважаю за доцільне спростити доступ арбітражним керуючим до заходів з підвищення кваліфікації, одночасно залучаючи до таких заходів провідних вітчизняних науковців, експертів та практиків у сфері антикризового менеджменту.

По-третє, вкрай необхідно запровадити в КПК норми щодо обов’язкового повідомлення СРО про проведення слідчих дій у відношенні арбітражних керуючих, а також, обов’язкова присутність члена керівних органів регіонального осередку СРО під час проведення таких дій.

По-четверте, вважаю, що доцільним є наділення СРО правом законодавчої ініціативи для вдосконалення норм існуючого законодавства з процедур банкрутства.

По-п’яте,  наявна необхідність підвищення рівня фінансових гарантій та фінансових забезпечень діяльності арбітражних керуючих. Неврегульованим на сьогодні є питання оплати праці помічників арбітражних керуючих, так само як і питання їхнього правового статусу в процедурах банкрутства.

В цілому, діяльність СРО повинна бути зорієнтована головним чином на створенні умов для ефективного виконання арбітражними керуючими своїх повноважень, захисту їхніх законних прав та інтересів та недопущення безпідставного втручання в їх діяльність.

Чи треба зараз вдосконалити порядок з’їзду СРО, розроблений Мін’юстом. Якщо так, то як саме?

Вважаю, що розроблений МЮУ порядок з’їзду СРО потребує певного корегування. Наразі, пропозиції щодо внесення певних коригувань допрацьовуються та будуть надані на обговорення професійній спільності під час з’їзду.   

Чи треба вносити зміни до чинного Кодексу з процедур банкрутства? Які саме?

На мою думку, основне та необхідне підґрунтя для реалізації Кодексу України з процедур банкрутства уже наявне, все інше – це з часом набута практика, без якої жоден нормативний документ не зможе існувати. Будь-які нововведення та удосконалення повинні пройти перевірку практичним його використанням, що дасть можливість надалі його удосконалювати та пристосовувати до сучасних потреб.

До чого має прагнути спільнота арбітражних керуючих? Що буде свідчити про успішність реформ у сфері банкрутства?

До того, щоб законодавство у сфері банкрутство створювало умови за яких збільшувалася питома вага підприємств, платоспроможність яких була реально відновлена, та зменшувалась кількість суб’єктів господарювання, які було ліквідовано та виведено з ринку, в тому числі штучним чином.

Арбітражний керуючий повинен бути дійсно арбітром – незалежним, неупередженим, який буде стояти на захисті інтересів кредиторів та боржника, виключно в законний спосіб. Створюючи нове СРО ми прагнемо не допустити використання інституту арбітражних керуючих в інтересах бізнес-еліт, які мають на меті отримання неправомірної вигоди від введення в банкрутство підприємств тієї, чи іншої галузі.