Роман Різунов: мораторій негативно позначиться як на банківському секторі, так і на позичальниках

16.07.2020 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який продовжує дію мораторію (який мав припинитися з 21.10.2020) та розширює перелік випадків, за якими заборонено звертати стягнення.

Ключові зміни по відношенню до діючих заборон:

• Мораторій продовжено до  1 січня 2022 року;
• Розширено перелік майна на яке не може бути примусово звернуто стягнення:

1. додано об’єкти незавершеного житлового будівництва;
2. додано майнові права.

• Заборона звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому боржник не «прописаний», але фактично проживає за умови заборони «прописуватись» в іпотечному договорі;
• Додається заборона на примусове відчуження без згоди позичальника/поручителя   іншого належного їм незаставного майна (майнових прав);
• При викупі боргу у банку, що перебуває на ліквідації мораторій поширюється  й на особу, що придбала (прийняла, отримала) таке право вимоги.

Проблема валютних кредитів є дійсно складною для вирішення та потребує законодавчо закріплених механізмів для виходу з боргових зобов’язань, однак вирішення цього питання постійно відтерміновується, що негативно позначиться як на банківському секторі, так і на позичальниках, які очікують впровадження реальних та доступних механізмів для врегулювання заборгованості. За різними даними станом на сьогоднішній день заборгованість валютних позичальників перед банками складає близько $,50 млн. які банківський сектор видав та не має змоги повернути хоча б частково, крім того, банки вимушені обліковати такі кредити на балансі як непрацюючі (NPL), що збільшує загальний показник непрацюючих кредитів в цілому та впливає на відсоткові ставки за іпотекою, які є занадто високими в тому числі через видані кредити в іноземній валюті та неможливість їх повернути через мораторій.