Олена Фонова: Диявол криється в деталях або труднощі тлумачення

Вже давно відомо, що від слова багато чого залежить. Більше того, від коми правильно поставленої у фразі «Стратити не можна помилувати»  залежить життя.

А нормальне життя валютних позичальників, які віддали в іпотеку банку своє єдине житло, залежить в тому числі від тлумачення слова «кредит» у абзаці 4 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Так, цей пункт зазначає, що у разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково погасив кредит, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується пропорційно до частини кредиту, погашеної боржником. Отже, постає питання, що включає в себе зміст словосполучення «частково погасив кредит», «частини кредиту, погашеної боржником»?

Для чого це важливо?

Валютний позичальник, який хоче скористатись пільговою процедурою реструктуризації його боргу перед банком в судовому порядку повинен погасити протягом 10 або 15 років в залежності від площі квартири, яка є в іпотеці, ринкову вартість цієї квартири плюс невеликий відсоток. Але якщо позичальник погашав частково кредит і ступінь його погашення склала, наприклад, 40%, то відповідно до умов КУзПБ він сплачує частину ринкової вартості квартири, пропорційну погашенню, в нашому випадку – 60 %. Ось тут і виявляється важливість тлумачення терміну «кредит». Що він в себе включає?  Або виключно надані банком позичальнику грошові кошти – «тіло кредиту», або «тіло кредиту» і відсотки за його користування? 

Отже, в залежності від буквального чи системного тлумачення поняття «кредит» в контексті пільгової процедури реструктуризації заборгованості валютних позичальників, що мають в іпотеці єдине житло, настають різні наслідки такого тлумачення, як для боржника так і кредитора, що неприпустимо для текстів нормативно-правових актів і є недосконалістю юридичної техніки, яку слід законодавчо усувати шляхом внесення відповідних змін.

Якщо звернутись до буквального тлумачення, то його можна знайти у частині 1 ст. 1054 ЦК України, яка  встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зауважимо, що таке визначення можливо для цілей регулювання цивільноправових відносин з кредитування, в контексті надання визначення кредитному договору та його предмету, тобто в конкретно визначених випадках.

Серед юридичної спільноти, у рішеннях та постановах судів всіх ланок за замовчуванням під кредитом розуміється кредитне зобов’язання, яке виникло з кредитного договору. Про вказане свідчать численні судові рішення з різною термінологією, але однаковим змістом, який вкладається у вказані словосполучення: «заборгованість за тілом кредиту» [1], «борг, заборгованість за кредитом» [2], «борг за процентами, відсотками» [3], «заборгованість за кредитом склала 11184790,42 грн, з яких тіло кредиту становило 6109123,17 грн, заборгованість за відсотками – 5075667, 25 грн» [4] тощо.

Отже, розглядаючи поняття «кредит», слід враховувати, в яких саме правовідносинах і контексті це поняття має застосовуватися. Розповсюдження такого буквального тлумачення дефініції «кредит», як грошових коштів, наданих кредитором, на правовідносини, що виникають у зв’язку з процедурою пільгової реструктуризації, на нашу думку є не релевантним. Це вбачається з системного аналізу правових норм цієї сфери регулювання.

Так, абз. 1 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлює, що протягом п’яти років з дня введення його в дію заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення його в дію, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Якщо у тлумаченні слова «кредит» керуватись виключно визначенням, яке міститься у ч.1 ст. 1054 ЦК України, зокрема, що кредит – це гроші, надані банком позичальнику, то виходить, що реструктуризації підлягає виключно сума боргу з наданих банком грошових коштів, а на проценти за їх користування вона не розповсюджується. Втім, у впровадженні такої пільгової процедури вбачається інша мета законодавця.

Абзац  2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ говорить про те, що склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов’язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.

Зобов’язання не виникають з грошових коштів, вони виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, і в переліку відсутня така підстава, як грошові кошти (якщо буквально тлумачити визначення кредиту за приписами ч.1 ст. 1054 ЦК України), в даному випадку вони виникають з кредитного договору.

Якщо ж піти далі та проаналізувати визначення банківського кредиту за ст. 2 «Визначення термінів» Закону України «Про банки та банківську діяльність», то там вказано, що банківський кредит – будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Тобто це не просто сума грошей, а зобов’язання банку їх надати в обмін на зобов’язання боржника їх повернути разом з процентами та іншими зборами з такої суми.

Отже, системний аналіз чинного законодавства дає змогу зробити висновок на користь системного тлумачення поняття «кредит» для цілей пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, зокрема, як кредитного зобов’язання, що виникає з умов кредитного договору.

Повертаючись до абз. 4 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, вважаю, що базою для обрахування пропорції слід визначати не тільки борг за «тілом кредиту», а й за відсотками. Різне тлумачення одного й того самого терміну із застосуванням різних способів такого тлумачення у двох різних абзацах одного пункту Кодексу недопустиме.

До слова хочу сказати, що проект Закону № 4398 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб», який  вже прийнятий в першому читанні, місить пропозицію, яка усуває вказану проблему, зокрема, визначає, що  абзац четвертий пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень після слів «…частково погасив кредит» слід доповнити словами «(суму основного боргу та нарахованих процентів).

Вказаний законопроект вже набув своїх критиків [5], зокрема, зазначається  що тлумачення терміну «кредит» як суми основного боргу та нарахованих процентів може призвести до того, що особі, яка  взяла кредит у 2007 році та припинила виплати у 2009 році через фінансову кризу, банк нарахує проценти до 2021 року і сума погашення фактично потоне у сумі загального боргу, від якого слід буде рахувати пропорцію.

Але! Така схема тут не спрацює.

Абзац 3 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ говорить, що визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.

Разом з тим, відповідно до абзацу 3 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ у разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково погасив кредит, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується пропорційно до частини кредиту, погашеної боржником.

 Отже, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню,  і який  зменшується пропорційно до частини кредиту, погашеної боржником, визначається  як конкретна сума – оціночна вартість квартири, яка знаходиться в іпотеці у банку. Тобто сума, яку боржник повинен сплатити, буде визначена конкретною сумою і саме від цієї суми буде рахуватись пропорція у разі погашення частини кредиту.

 Наразі, чекаємо на прийняття цього законопроекту, який однак, викликав в мене також низку зауважень до інших пропозицій щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб, але це тема іншої статті, яка можливо буде незабаром.

Посилання.

1. Постанова Великої палати  Верховного Суду від 15.05.2008 у справі № 202/33292/13-ц. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75286917  (дата звернення: 15.10.2020).
2. Постанова Великої палати  Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц. URL http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90458956. (дата звернення: 15.10.2020).
3. Постанова Великої палати  Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 910/13109/18. URL  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90111804. (дата звернення: 15.10.2020).
4. Постанова Великої палати  Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 523/10225/15-ц. URL  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81691871. (дата звернення: 15.10.2020).
5. https://bankruptcy-ua.com/articles/16444.